ФАРМАПОГЛЯД–2025. Фармринок України в очікуванні революційних змін

«Протягом багатьох років Україна йшла в Європу, поступово впроваджуючи європейські норми, але останні ініціа­тиви, зокрема прийнятий Верховною Радою України законопроєкт № 11493, на жаль, далекі від європейських підходів. Особливо хочеться звернути увагу на те, що відповідно до норм цього законопроєкту критерієм допуску препарату на ринок виступають не ефективність та безпека, а його ціна. Мета законопроєкту — зниження цін на ліки для населення — нагальна та важлива, але шляхи її досягнення викликають багато питань. А тому пропоную опрацювати ці питання та за результатами форуму направити звернення на ім’я Президента, в якому висловити свою думку з приводу запроваджених норм та запропонувати альтернативні європейські шляхи зниження цін» — відзначив Євген Кунда, CEO Proxima Research International, у вступній промові.

Визначаємо ключові вектори розвитку у 2025 р.

Розпочався форум із аналітичного блоку, в ході якого учасники окреслили стан світової та української економіки, перспективи бізнесу та споживчі настрої, а також розглянули ключові тенденції фармацевтичного ринку. Модерувала цей блок Євгенія Лук’янчук, керівниця видання «Щотижневик АПТЕКА» та напрямку спеціалізованих конференц-активностей компанії Proxima Research International.

Леонід Гуляницький, член-кореспондент Національної академії наук України (НАН), доктор технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН, традиційно представив огляд світової економіки та окремих країн, а також розвиток та прогнози щодо макропоказників України.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, зростання світового внутрішнього валового продукту (ВВП) у 2024 р. становить 3,2%. У 2025–2026 рр. прогнозується його підвищення на 3,3% щороку. Для країн Єврозони підвищення ВВП у 2024 р. становить 0,8%, але очікується помірне зростання у 2025–2026 рр. на 1,3 та 1,7% відповідно. Темпи розвит­ку економіки Китаю сповільнюються. У той час як економіка іншого великого гравця — Індії, продовжує розвиватися великими темпами.

Щодо економіки України, то, за даними Національного банку України (НБУ), вона продемонструвала зростання у 2024 р. на 3,4%, також очікується її подальше помірне зростання. Інфляція у 2024 р. становила 12%, однак очікується її зниження до 8,4% цього року.

Аналітичний огляд ринку лікарських засобів Украї­ни представив Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International. За підсумками 2024 р. обсяги роздрібної реалізації ліків збільшилися на 17,8% у гривневому вираженні порівняно із показниками 2023 р. У доларовому еквіваленті зростання становило 7,3%, а в упаковках фіксується зниження цього показника на 1%. У 2024 р. відмічено продовження довготривалих трендів до зростання частки дієтичних добавок у загальній структурі аптечного продажу, а також частки власних торгових марок, особливо в сегменті дієтичних добавок. Також відзначається збільшення частки каналу електронної комерції (е-commerce).

Щодо прогнозів розвитку на 2025 р., передбачається зростання роздрібного ринку лікарських засобів у грошовому вираженні на 16,1% за базовим сценарієм.

Серед іншого, спікер представив порівняльний аналіз цін на лікарські засоби в Україні та референтних країнах, підкресливши, що на переважну більшість препаратів ціни в Україні нижчі. Також спікером озвучені альтернативні шляхи щодо зниження цін на ліки, а саме: розширення програми реімбурсації, а також звільнення ліків від податку на додану вартість (ПДВ), принаймні на період воєнного стану.

Тетяна Іванова, Audit Product Owner компанії Proxima Research International, представила огляд ринку парафармацевтики. Спікер окреслила ключові тренди розвитку ринку дієтичних добавок, медичних виробів та косметики. Відзначила продовження довготривалих трендів до зростання частки дієтичних добавок у загальній структурі аптечного продажу, а також збільшення частки власних торгових марок, особливо в сегменті дієтичних добавок.

Андрій Длігач, генеральний директор, керуючий партнер Міжнародної групи компаній ADVANTER GROUP, представив огляд підприємницьких настроїв та ключових проб­лем, з якими стикається бізнес у ході своєї діяльності, основними з яких є непрогнозованість розвитку ситуації в Україні та на внутрішньому ринку, непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу, та відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників.

Про споживчі тренди різних поколінь населення та як змінюються звички українців розповіла Дарія Нагаєва, Sales & Development Director Research Company Gradus. Більшість українців почали купувати більш дешеві бренди, особ­ливо у віковій групі 55–60 років, а більш молоде покоління, нав­паки, — більш дорогі бренди. При цьому частка споживачів, що надають перевагу українським брендам, суттєво збільшилася у 2024 р. порівняно із 2022 р.

Андрій Анучин, директор консалтингової компанії «Фарма Персонал», розповів про ситуацію з кадрами у фармгалузі, відзначивши, що на ринку праці України фіксується значний кадровий голод. Кількість вакансій суттєво перевищує кількість пошукачів, наприклад, для медичних представників — 1 кандидат на 3 вакансії. Основною причиною є зменшення кількості працездатного населення через міграцію за кордон.

Щодо рівня заробітної плати, то у 2025 р. більшість компаній планують підвищити її співробітникам у середньому на 9,5%, але очікується, що фактичне зростання заробітної плати буде вищим — 13–14%.

Створення органу державного контролю — робота триває

У рамках першого блоку також відбулася панельна дискусія, присвячена створенню органу державного контролю (ОДК), який має об’єднати функції Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби) та ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ).

У ході дискусії, участь у якій взяли М­арина Слободніченк­о, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції, Сергій Сур, директор ТОВ «Артеріум ЛТД», Геннаді­й Вовк, заступник голови Держлікслужби, Любомир Питель, радник заступниці міністра охорони здоров’я Украї­ни з питань євроінтеграції, та Я­рослав К­удлацький, експертний партнер CIVITTA, експерти обговорили поточний стан справ на шляху створення ОДК, його функції, фінансування та штат.

На роздоріжжі законодавчих змін: пристосовуйся або…

Свого часу аптечні мережі підтримали ініціативу Уряду щодо створення мобільних аптечних пунктів з метою забезпечення жителів прифронтових та віддалених територій необхідними лікарськими засобами. Першою аптечною мережею, яка запустила роботу мобільного аптечного пункту, стала «Аптека 9-1-1». 18 січня 2024 р. на маршрут селами Харківщини вийшла перша мобільна аптека. За рік проєкт масштабувався, і натепер мобільні аптечні пункти працюють у 3 областях. Детально про це розповіла керівниця відділу корпоративних комунікацій «Аптека 9-1-1» Валентина Йовенко в рамках презентації «Доступ до життєво важливих ліків на прифронтових територіях: соціальний проєкт мобільних аптечних пунктів «Аптека 9-1-1» як частина державної програми».

В умовах воєнного стану підприємствам, у тому числі фармацевтичним, важливо планувати роботу, враховуючи особливості військового обліку та бронювання військовозобов’язаних працівників. Новели військового обліку з урахуванням останніх змін представила асоційована партнерка LA (Legal Alliance) Law Firm Лідія Санжаровська, зупинившись на важливих аспектах, а також представивши прогноз для роботодавців щодо організації та ведення персонального військового обліку на 2025 р.

Наразі фармацевтичний ринок найбільше турбують нові регуляції, представлені рядом органів, — від Президента України до Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, та їх можливі негативні наслідки. Одні з найбільш революційних змін представлені в ухваленому 12 лютого Парламентом законопроєкті № 11493 щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та врегулювання окремих питань, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів. На його ключових положеннях та важливих нюансах детально зупинився Дмитро Алешко, керуючий партнер LA Law Firm.

Ціноутворення на лікарські засоби: між Сциллою та Харибдою

Більше 2 год Євген Кунда та Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників («AIPM Ukraine»), модерували фахову, а місцями й емоційну дискусію. «Хедлайнерами» обговорення виступили голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький та заступник міністра охорони здоров’я України Едем Адаманов.

Разом з ними позицію та застереження ринку у зв’язку з прийняттям законопроєкту № 11493 та останнім рішенням Ради національної безпеки (РНБО) України, введеним Указом Президента України від 12.02.2025 р. № 82/2025, які посилюють контроль за цінами та обмежують діяльність фармринку, обговорили представники профільних об’єднань зарубіжних виробників лікарських засобів, дистриб’юторів та аптечних мереж. Зокрема, до дискусії приєдналися В­олодимир Редько, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD), В­італій Гордієнко, співголова Ради директорів Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD), Олена Ситенок, менеджерка Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, Н­аталія Бабак, співголова комітету Американської торговельної палати, Олександр Суходольський, співвласник компанії «БаДМ», Тетяна Котляр, голова ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», Т­арас Коляд­а, виконавчий директор мережі «Аптека Подорожник», І­рина С­уворова, директорка ГС «Аптечна професійна асоціація України», та Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата».

Серед питань, які обговорено в рамках дискусії, — розмежування законом понять «аптека» та «аптечна мережа» не за брендом, а в розрізі юридичних осіб. За словами М. Радуцького, на рівні Ліцензійних умов буде передбачено зобов’язання аптечних мереж мати на певну кількість аптек заклади, які реалізовуватимуть наркотичні препарати та здійснюватимуть екстемпоральне виготовлення ліків.

Неодноразово експертна спільнота виступала з пропозицією знизити вартість лікарських засобів за рахунок розширення програми «Доступні ліки», а також передбачити механізм copayment (солідарної оплати за ліки держави і пацієнта). Аналітичний аналіз цієї програми доводить, що вона є ефективною з точки зору зниження вартості ліків та підвищення їх доступності. М. Радуцький нагадав, що, на жаль, Україна не може наразі дозволити собі знач­не розширення фінансування програми, оскільки левова частка фінансування бюджету відбувається за рахунок зовнішніх запозичень.

Ще одна пропозиція експертів — скасування ПДВ на лікарські засоби на період воєнного стану. Це негайно знизить кінцеву вартість ліків для громадян, оскільки саме споживач оплачує цей податок. За словами народного депутата, цей варіант також неможливий, адже сьогодні з податків фінансується сектор оборони.

Неоднозначною видається ініціатива впровадження національного каталогу цін на ліки та формування цін на всі лікарські засоби на базі референтного ціноутворення без впровадження реімбурсації на них, тобто участі держави у фінансуванні. Представники влади запевнили, що створення національного каталогу цін поширюватиметься лише на генерики та не стосуватиметься оригінальних та інноваційних препаратів.

Що стосується встановленої заборони з 1 березня 2025 р. на здійснення маркетингових послуг, послуг із промоції лікарських засобів, то, за словами М. Радуцького, це рішення тимчасове до впровадження Урядом окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби. Це виходить з положень рішення РНБО від 12 лютого 2025 р. Водночас представники влади розуміють, що наявність маркетингових угод так чи інакше стримує підвищення цін на ліки для кінцевого споживача.

Оператори ринку, зі свого боку, звернули увагу на роботу певних спільних з виробниками соціальних програм підтримки пацієнтів, які функціонують в аптечних мережах і визнаються як маркетингові угоди. Тож виникають певні побоювання, аби такі соціальні проєкти не довелося зупинити, у тому числі враховуючи той факт, що зазвичай такі угоди укладаються із третьою стороною.

Представники аптечних мереж також застерігають представників влади, що ідея зниження вартості ліків без розуміння механізмів роботи фармринку може призвести до негативних наслідків не тільки для ринку, а й для пацієнтів вже з 1 березня 2025 р., оскільки постає питання, що робити із залишками лікарських засобів, які надійшли за цінами, сформованими до цієї дати. Аналогічне питання виникає і у представників оптового сегмента.

МОЗ України має, зі свого боку, опрацювати це питання та підготувати роз’яснення для операторів ринку. Крім того, Міністерство має розробити підзаконну нормативно-правову базу, яка встановлюватиме нові рівні граничних націнок на лікарські засоби, порядок розрахунку референтних цін, нові обмеження на маркетингові угоди та промоцію ліків тощо. За словами Е. Адаманова, МОЗ України намагатиметься на підзаконному рівні збалансувати, аби зміни були корисні як для пацієнта, так і для бізнесу (прим. ред.: 14 лютого без попереднього громадського обговорення Уряд ухвалив зміни до постанов КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби»; від 25.03.2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби i вироби медичного призначення»; від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» та від 30.11.2016 р. № 929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)»).

Проаналізувавши всі ті рішення, які були ухвалені протягом останніх днів, представники іноземних виробників вбачають серйозні ризики в подальшому функціонуванні фармацевтичного ринку в Україні у вигляді можливого дефіциту лікарських засобів та негативного впливу на економіку країни у зв’язку з тим, що деяким компаніям доведеться або скоротити свої портфелі, або ж взагалі згорнути свою діяльність.

Тож куди рухаємося — від євроінтеграції назад до Азії? Покажуть час і подальші дії української влади.

Промоція та нові технології

Модераторкою бізнесового блоку виступила Є­вгенія Лук’янчук, керівниця видання «Щотижневик АПТЕКА» та напрямку спеціалізованих конференц-­активностей компанії Proxima Research International.

Аналітичний огляд промоційної активності фармацевтичних компаній протягом останніх 5 років представила Тетяна Драга, Product Manager Promo RxTest компанії Proxima Research International. У 2024 р. відмічається помірне збільшення кількості згадувань фахівців охорони здоров’я про промоцію. За обсягом цей показник вже досяг 2021 р. Доповідачка підкреслила, що аналітика наразі доступна не лише у Qlik View, а й у Power BI, що забезпечує кращу гнучкість та швидкість. Також з 2025 р. розширилася географія моніторингу в PromoTest та RxTest трьома додатковими містами.

Дослідження стосовно ставлення лікарів до різних каналів промоції та джерел отримання професійної інформації представив Сергій Нетребко, Client Business Partner компанії MDM. У середньому протягом тижня лікаря відвідує близько 6 медичних представників. Одними з основних очікувань від візитів є запрошення на вебінари, а також отримання професійної інформації, відповідей на запитання. Найбільш привабливим форматом дистанційного отримання інформації є онлайн-лекції з можливістю брати участь в обговоренні та ставити запитання. Популярним інструментом отримання професійної інформації також є месенджери.

Як ефективно взаємодіяти з аптечними мережами, розповіла Аеліта Рева, директорка компанії «Фармацевтичний бізнес-консалтинг». Важливими тенденціями є консолідація аптечного сегмента та збільшення частки найбільших аптечних мереж, розвиток власних торгових марок та e-commerce, зростання частки у продажу дієтичних добавок. Маржинальність аптек при цьому практично не змінюється: аптечна націнка залишається на рівні 14%. Важливим джерелом доходу аптек є маркетингові платежі. Бажаним для аптечних мереж є, зокрема, цікавий продуктовий портфель, а також можливість узгодити окремі умови співпраці. Доповідачка також представила рекомендації, на які активності доцільно витратити бюджет з точки зору маркетолога.

Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!