Вода — «еліксир» здоров’я

Роль води у життєдіяльності людини

Вода є ключовою поживною речовиною, достатнє споживання (гідратація) якої є необхідною умовою для щоденного функціонування людини (Jеquier E. et al., 2010; Quattrini S. et al., 2016). Зокрема, вода необхідна для підтримки низки нормальних фізіологічних функцій (наприклад артеріального тиску, рН, внутрішньої температури тіла) та здоров’я, а також для транспортування необхідних речовин (наприклад кисню, вуглекислого газу, води та глюкози) до клітин і з них, в якості змащувача суглобів, а також з метою підтримки серцево-судинної та нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо. Достатнє споживання води пов’язують зі зниженням ризику розвит­ку сечокам’яної хвороби, закрепів, астми при фізичному навантаженні, гіпертензії та інших (Iversen P.O. et al., 2023). Рясне пиття може позитивно впливати на нормальну фізіо­логію шкіри, особливо у людей похилого віку або осіб із ожирінням (Stookey J.D. et al., 2008; Palma L. et al., 2015). В цілому належна гідратація важлива для досягнення максимальної продуктивності організму, а ті, хто дотримується достатнього рівня споживання рідини, відчувають себе здоровішими, і у них рідше розвиваються хронічні захворювання (Dmitrieva N.I. et al., 2023; Faizan U. et al., 2023).

Які проблеми можуть виникнути при недостатньому вживанні води?

Для підтримки водного гомеостазу необхідно споживати адекватну кількість води (Delpire E. et al., 2018). Однак різні фактори, зокрема, недостатнє її споживання та хвороби можуть призводити до водного дисбалансу, що може чинити несприятливий вплив на здоров’я (Tobias A. et al., 2022).

Прямим наслідком недостатнього споживання води є зневоднення (дегідратація) (легке — <5%, помірне — 5–10% та важке — >10% втрати рідини організмом) (Faizan U. et al., 2023). За умов відносно легкого зневоднення люди з інтенсивною фізичною активністю відчуватимуть зниження продуктивності, підвищену втому, порушення терморегуляції, зниження настрою (Popkin B.M. et al., 2010). Зневоднення може призводити до появи головного болю, запаморочення, втоми, сухості у роті та інших неприємних симптомів (Shaheen N.A. et al., 2018). Через дегідратацію можуть підвищуватися температура тіла (Popkin B.M. et al., 2010), артеріальний тиск, погіршуватися розумова працездатність (Watso J.C. et al., 2019), з’являтися вестибулярні та психомоторні розлади (Popkin B.M. et al., 2010; Altın B. et al., 2022). Окрім того, як показують дослідження, через недостатнє споживання води підвищується ризик розвитку сечокам’яної хвороби, гіпертензії (Gamage K.N. et al., 2020; Faizan U. et al., 2023), розладів травлення (Popkin B.M. et al., 2010).

Адекватна регідратація (споживання води) може усунути дефіцит рідини, а також зменшити небажані патологічні ускладнення (Popkin B.M. et al., 2010).

Скільки води потрібно пити?

У повсякденному житті оцінка водного балансу є складною. Спрага, яка зазвичай виникає при втраті організмом води на рівні 1–2%, є основним сигналом організму щодо потреби у воді (Iversen P.O. et al., 2023). Для підтримки нормальних фізіологічних функцій необхідна достатня кількість води. Однак потреба у ній суттєво відрізняється та залежить як від фізичної активності, так і від умов навколишнього середовища, стану здоров’я людини, її віку, статі, маси тіла тощо (табл. 1) (Millard-Stafford M. et al., 2021; Iversen P.O. et al., 2023).

Загалом рекомендується, аби щоденне споживання води дорослою людиною становило не менше 1,5 л (Quattrini S. et al., 2016).

За даними міжнародних організацій, рекомендовані адекватні рівні споживання води дещо відрізняються між собою:

відповідно до інформації NASEM¹, загальнодобова рекомендована кількість води для споживання має становити: у дітей віком 1–3 років — 1,3 л, 4–8 років — 1,7 л, для хлопчиків і дівчаток віком 9–13 років — 2,4 та 2,1 л відповідно, для дорослих чоловіків / юнаків (віком >14 років) та жінок / дівчат (віком >14 років) — 3,3 і 2,3 л відповідно;

EFSA² встановлює добову потребу у воді для дорослих жінок і чоловіків на рівні 2 та 2,5 л на день відповідно (+0,7 л води додатково для жінок, які годують грудьми), для дітей віком 0,5–1 рік — 0,8–1 л, 1–2 роки — 1,1–1,2 л, 2–3 роки — 1,3 л, 4–8 років — 1,6 л, для 9–13-річних хлопчиків та дівчаток — 2,1 та 1,9 л відповідно, для 14–18-річних хлопців і дівчат — 2 та 2,5 л відповідно;

у рекомендаціях NNR 2012³ радять орієнтуватися на діапазон рідини об’ємом 1–1,5 л води на день для дорослих і дітей (віком >14 років) та 1 л для дітей віком 2–13 років.

Різна вода — різне призначення

Основну частину води людина отримує безпосередньо як напій (700 — 1400 мл). Проте незначна її частка ~20–30% (~600–800 мл) надходить з їжі (табл. 2) та в незначній кількості під час окиснення макроелементів (метаболічна вода) (Popkin B.M. et al., 2010; Iversen P.O. et al., 2023).

Важливо наголосити, що споживання таких рідин, як молоко або фруктовий сік, може сприяти потраплянню в організм «зайвих» калорій, призводячи до ожиріння, або, наприклад, при споживанні алкоголю — викликати залежність. Одним із кращих варіантів для задоволення щоденних потреб організму у рідині є звичайна питна вода (Popkin B.M. et al., 2010; Faizan U. et al., 2023). Проте можуть бути й напої з додаванням різних мікроелементів. Зокрема, актуальним після значної втрати через потовиділення, спричиненим фізичними вправами або підвищеною температурою тіла при хворобі, буде споживання води, збагаченої електролітами, що сприяють відновленню водного балансу та затримці рідини в організмі (Millard-Stafford M. et al., 2021). А от напої з підвищеним вмістом карбонатів можуть бути рекомендовані для зменшення проявів печії та нормалізації травлення та використовуватися для щоденного споживання в якості доповнення до раціону при підвищеній кислотності шлунка, диспепсії чи розладах травлення. У цьому контексті можуть стати в нагоді природні мінеральні води, які походять із водоносного горизонту або підземного резервуару, витікають з одного або кількох природних або свердловинних джерел і мають специфічні гігієнічні властивості (гідрокарбонатні, сульфатні, хлоридні, кальціє­ві, магнієві, фтористі, залізовмісні та натрієві) (табл. 3).

Важливо відмітити, що природні мінеральні води є обґрунтованим вибором як у повсякденному житті для задоволення потреб організму у воді, так і через їх задокументовані характеристики (щодо мінерального складу та користі для здоров’я), що дають можливість споживати їх при різних фізіологічних і патологічних станах (Quattrini S. et al., 2016).

Окремо варто приділити увагу воді для запивання лікарських засобів, при споживанні якої має виключатися взаємодія її компонентів з ліками, при якій можуть відбуватися певні фізико-хімічні зміни, що можуть впливати на фізико-молекулярні властивості та ефективність кінцевого продукту (розчинення, розпад і біодоступність). Крім того, взаємодія води з активними речовинами може призвести до небажаних змін у хімічній стабільності речовин. Окрім активних інгредієнтів, вода також може впливати на функціональність допоміжних речовин, що може або погіршити її передбачувану роль у препараті, або потенційно викликати інші несприятливі наслідки, тим самим погіршуючи його якість та впливаючи на здоров’я людини (Chakravarty P. et al., 2021; Renaud D. et al., 2024). Тому для запивання ліків бажано використовувати воду, яка містить збалансований фізіологічно допустимий вміст мінеральних компонентів, що не взаємодіятимуть з препаратом.

Як бачимо, вода є одним із найважливіших елементів для підтримки життєдіяльності людини. А її регулярне споживання в достатній кількості може допомогти почуватися бадьоро, енергійно і здорово!

Інна Грабова

¹Національна академія наук, техніки та медицини (The National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine — NASEM) (www.nationalacademies.org).
²Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (European Food Safety Authority — EFSA) (www.efsa.europa.eu).
³Північні рекомендації щодо харчування 2012 (Nordic Nutrition Recommendations 2012 — NNR 2012) (www.norden.org).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!