Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) підтримала ініціативу представників бізнесу і 20 лютого зібрала професійну спільноту для обговорення останніх змін у регулюванні діяльності фармацевтичного сектору. Під головуванням заступника голови Держлікслужби Геннадія Вовка відбулося обговорення тимчасово встановленої заборони надання маркетингових послуг.
Участь у нараді взяли зацікавлені представники провідних професійних об’єднань та бізнес-спільноти: Американська торговельна палата в Україні, Асоціація виробників інноваційних ліків (APRaD), Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників (AIPM Ukraine), Європейська Бізнес Асоціація (European Business Association), Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (далі — ООРММПУ), Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», Європейська фармацевтична асоціація, Аптечна професійна асоціація України, Всеукраїнська фармацевтична палата, а також фармацевтичні виробники KRKA, Pfizer, Servier, Фармацевтична фірма «Дарниця» та ін.
Нагадаємо, що 1 березня набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 р. № 168, яка серед іншого встановлює нові рівні граничних постачальницько-збутових та роздрібних націнок на ліки, а також вносить зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).
Відтак з 1 березня 2025 р. юридичним особам та фізичним особам — підприємцям, які провадять господарську діяльність з виробництва препаратів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, їх імпорту (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), до впровадження Урядом окремого реферування оптових цін на всі препарати забороняється:
- надання маркетингових послуг, послуг із промоції лікарських засобів, інформаційних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу;
- використовувати практики чи методи, а також вчиняти дії, які призводять до фактичного зниження закупівельних цін після переходу права власності на товари, включно з використанням механізмів відтермінованих знижок, кредитних нот, бонусів або інших форм зворотного коригування вартості.
З одного боку, бізнес-спільнота погоджується з необхідністю врегулювання маркетингових угод з урахуванням європейських практик, з іншого — вказує на ризики, які можуть виникнути внаслідок повної заборони маркетингу та використання механізмів зворотного коригування цін, а саме:
- припинення соціальних програм підтримки та програм лояльності для пацієнтів, які реалізуються виробниками спільно з аптеками та оформлені як маркетингові активності, а також, як наслідок, обмеження доступності відповідних лікарських засобів. Загалом, за інформацією, озвученою під час наради, у різні програми підтримки пацієнтів залучено близько 200 тис. українців;
- підвищення операційної націнки та вартості ліків для кінцевого споживача. Маркетингові угоди стримували націнку на рівні 14–15%, що є найнижчим показником за останні 10 років;
- позбавлення операторів ринку можливості ефективного управління ціноутворенням (використання форм зворотного коригування ціни) у випадках, наприклад, пошкодження упаковки, закінчення терміну придатності або сезонних знижок, що є дієвими механізмами для зниження вартості ліків для пацієнтів.
За результатами обговорення учасники наради домовилися в найкоротші терміни надати спільні пропозиції до змін у нормативно-правові акти з метою запобігання вказаним ризикам та збереження стабільності роботи операторів ринку.
Коментарі