Загалом декларацію про взаємодію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби підписало 9 вітчизняних виробників.
До 100 найбільш вживаних ліків, хоча насправді перелік містить 101 позицію, увійшли 20 торговельних назв препаратів виробництва Фармацевтичної фірми «Дарниця», 17 позицій — Фармак, 22 позиції — Київського вітамінного заводу, 5 позицій — Кусум Фарм, 6 позицій — Юрія-Фарм, 8 позицій — корпорації «Артеріум», 2 позиції — Фармацевтичної фабрики «Віола», 3 позиції — Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу та 18 позицій — ІнтерХім.
Визначений перелік складено за торговельними назвами з урахуванням дозування, форми випуску та кількості в упаковці. Навіть при поверхневому перегляді привертає увагу те, що багато лікарських засобів дублюються, зокрема 9 препаратів аскорбінової кислоти. Якщо розглянути в розрізі міжнародних непатентованих найменувань (МНН), то перелік налічує 56 МНН лікарських засобів та 63 бренди.
МОЗ зазначає, що у списку ліки, які застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях, антигістамінні, протизапальні та протиревматичні препарати, вітаміни та мікроелементи, антигіпертензивні, противиразкові засоби, заспокійливі, очні краплі, назальні спреї та ін. А лише 25 торговельних назв (17 МНН) лікарських засобів, включених до переліку 100 найвживаніших препаратів, входять до Національного переліку основних лікарських засобів. До того ж 2/3 включених у перелік ліків є безрецептурними.
Також варто відзначити, що 2 торговельні назви лікарських засобів, включених у перелік, входять до програми реімбурсації та їхня вартість відшкодовується державою. При зниженні оптово-відпускних цін на ці препарати МОЗ має перерахувати ціни та внести відповідні зміни в реєстр ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню.
Щодо кількісних показників, то за підсумками січня 2025 р. загальний обсяг аптечного продажу препаратів, включених до переліку, сягає 10,3 млн упаковок на загальну суму 1,03 млрд грн, що становить 14 і 7% відповідно від загального обсягу роздрібної реалізації ліків у січні 2025 р.
При зниженні ціни на 30% загальна економія для споживача з урахуванням структури споживання та за умови, що їхнє споживання не зміниться, становитиме 309 млн грн на місяць (розраховано на підставі даних за січень 2025 р.) (таблиця). Зниження середньозваженої роздрібної ціни 1 упаковки відмічатиметься в діапазоні 3,7–202 грн. У середньому економія споживача на 1 упаковці дорівнює близько 30 грн. Якщо розглянути економію для споживача в розрізі цінових ніш, то для препаратів, середньозважена роздрібна вартість яких менша за 50 грн, економія становитиме 9,5 грн на 1 упаковці, для ліків вартістю 50–100 грн за упаковку — 20,6 грн, а для препаратів вартістю понад 100 грн за упаковку — 66,9 грн.
| Компанія | Втрати / економія споживача, млн грн |
| Фармак | 77,1 |
| Дарниця | 70,5 |
| Київський вітамінний завод | 50,5 |
| Корпорація «Артеріум» | 30,9 |
| ІнтерХім | 30,4 |
| Кусум Фарм | 19,2 |
| Юрія-Фарм | 17,0 |
| Борщагівський ХФЗ | 10,8 |
| Віола ФФ | 2,4 |
| Загалом | 308,7 |
Економія для споживача означає впровадження програми підтримки пацієнтів з боку виробників за участю дистриб’юторів та аптечних закладів. У середньому для компаній виробників — підписантів декларації зниження цін вплине на обсяги їхнього роздрібного обороту на −8% у гривневому вираженні (розраховано на підставі даних за січень 2025 р.). А на увесь ринок лікарських засобів ця ініціатива чинитиме вплив на близько −2%.
Загалом зниження цін на ліки — позитивна ініціатива, але до цього питання треба підходити більш виважено.
Ми не знайшли переваг цієї ініціативи порівняно з працюючим механізмом зниження цін у програмі «Доступні ліки». Є багато прикладів, коли компанії суттєво знижували вартість препаратів для потрапляння в реєстр відшкодування, і це компенсується їм збільшенням обсягів споживання. Тож розширення програми новими молекулами та нозологіями або заміна застарілих молекул на більш сучасні сприятиме зниженню цін на важливі для здоров’я нації препарати.
Коментарі