Погляд крізь призму контактних лінз: основні аспекти догляду, на яких має акцентувати увагу першостільник

Носіння контактних лінз: плюси і мінуси

Контактні лінзи — це штучні пристрої, які використовуються для корекції аномалії заломлення, передня поверхня яких замінює передню поверхню рогівки. Залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені, можна виділити тверді газопроникні та м’які (з гідрогелю або силікон-гідрогелю) лінзи; і за періодом використання — одноденні, 2-тижневі (або місячні) та тривалого носіння.

Носіння контактних лінз стає все більш поширеним у світі (близько 125 млн користувачів зі збільшенням кількості на 6% щороку) зі зростаючим числом показань, включаючи корекцію рефракції, контроль короткозорості, відновлювальні причини та косметичне використання. Зокрема, косметичні контактні лінзи, також відомі як кругові, або декоративні лінзи, спочатку були розроблені для пацієнтів із дефектами райдужної оболонки та рогівки, але зараз вони також змінюють або покращують зовнішній вигляд людини (наприклад за потреби змінюють колір очей або створюють специфічний театральний ефект для виступу) (Waghmare S.V. et al., 2022).

Проте не все так просто, як може здаватися на перший погляд. Побічні ефекти, спричинені носінням контактних лінз, можуть мати гострий або хронічний характер і варіювати від простого подразнення та дискомфорту при використанні до значного пошкодження ока або навіть його втрати*. Ймовірні ризики у багатьох випадках змушують людей відмовлятися від використання контактних лінз (Waghmare S.V. et al., 2022).

Загалом ускладнення, спровоковані використанням контактних лінз, є результатом одного або кількох із наступних факторів:

• механічних (спричиняють подразнення або стирання ока чи повік через матеріали для лінз, невідповідний дизайн або неправильну посадку; взаємодія лінзи зі сторонніми тілами, такими як пил або інші частинки);
• фізіологічних (реакція ока на зниження рівня кисню в навколишньому середовищі, інфікування, хімічний вплив складників розчинів для догляду за лінзами);
• імунологічних (алергія, індивідуальна непереносимість);
• впливу навколишнього середовища (низька вологість, надмірна сухість повітря)^*.

Ускладнень, які є наслідком перелічених вище факторів, багато, і вони різноманітні. А їх симптоматика охоплює широкий спектр, включаючи набряк, печіння, свербіж, почервоніння, подразнення, відчуття стороннього предмета, біль, виділення слизу та інші скарги*. Серед ймовірних розладів можна виділити такі:

• гіпоксія рогівки;
• подразнення зовнішнього шару рогівки (поверхневий кератит);
• утворення мікрокіст (особливо у пацієнтів, які користуються лінзами тривалого носіння);
• розвиток мейбоміальної дисфункції (наприклад через вплив консервантів, що містяться в деяких розчинах для догляду за лінзами)^*;
• розвиток «сухості очей» (близько 50% користувачів відчувають симптоми синдрому «сухого ока») (Michaud L. et al., 2012; Waghmare S.V. et al., 2022);
• лімбальні або паралімбічні ураження (дугоподібні ураження верхнього епітелію, розташовані вище на рогівці);
• травмування гострими краями лінз через будь-яке пошкодження контактних лінз;
• інфікування (особливо при носінні гідрогелевих лінз), що може виникнути при недостатній гігієні рук, випадковому носінні контактних лінз вночі та ірраціональному способі догляду за ними (Waghmare S.V. et al., 2022).

Дослідження показують, що на кожні 10 тис. осіб, які щороку носять контактні лінзи, припадає 2–5 випадків інфекційного кератиту, який, зокрема, може розвинутися як через пряме потрапляння патогенів, так і при мікробному забрудненні контейнерів для зберігання контактних лінз. Найбільше випадків інфекційного кератиту викликають нічні м’які контактні лінзи, найменше — одноразові контактні лінзи (Waghmare S.V. et al., 2022).

Слід зазначити, що значущим фактором у визначенні ризику ускладнень через носіння контактних лінз є тривалість їх носіння: більший час носіння призводить до вищого ризику розвитку ускладнень^*. Так, за даними Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA), ті, хто носить гідрогелеві лінзи тривалого використання, мають у 10 разів вищий ризик розвитку ускладнень, ніж ті, хто носить одноденні варіації контактних лінз.

Як може допомогти фармацевт?

Звісно, як підбір контактних лінз, так і контроль за їх використанням, у тому числі усунення та лікування потенційно можливих ускладнень, мають покладатися на лікаря-офтальмолога. Проте фармацевти, зі свого боку, можуть проконсультувати користувачів цих медичних виробів щодо правил догляду за ними, порадити розчини для їх очищення, а також порекомендувати очні засоби, які можуть бути використані для полегшення симптомів сухості та дискомфорту, що можуть виникнути в процесі носіння. Адже без належного догляду лінзи не тільки не виконуватимуть своїх функцій, а й можуть нашкодити очам. Допомогти користувачам контактних лінз зробити процес носіння більш комфортним і безпечним у плані розвит­ку ускладнень можуть нижченаведені рекомендації.

Найперше — це гігієна. Важливо дотримуватися належної гігієни рук (миття) перед тим, як одягнути або зняти контактні лінзи (це допоможе уникнути потрапляння бактерій на лінзи)^**.

Не слід забувати, що лінзи теж потребують належного догляду. Тому фокус на промивання та очищення контактних багаторазових лінз до та після носіння за допомогою спеціальних багатоцільових розчинів для дезінфекції, які мають бути ретельно підібрані та сумісні з лінзами^**. На ринку існує значна їх кількість, різних за складом. Так, для очищення, змащення та дезінфекції лінз можуть використовуватися багатофункціо­нальні розчини, що поєднують буфери, поверхнево-активні речовини, консерванти, антисептики, мастила, зволожувальні та антимікробні речовини (Waghmare S.V. et al., 2022). Зокрема, до складу розчинів можуть входити боратний буфер, полігексанід, етилендіамінтетраоцтова кислота (ЕДТА), поліоксителен, поліоксипропілен, поліксамін, даймед полоксамер, перекис водню, повідон, полівінілпіролідон, молекули сурфактантів, гіалуронова кислота (гіалуронат), алое вера тощо. Варто відзначити, що тертя та промивання лінз після носіння забезпечують найбільш безпечне їх використання (Zhu H. et al., 2011).

І, звичайно, вирішальне значення має достатнє зволоження при використанні контактних лінз, оскільки від цього залежить їх функціональність. Недостатньо зволожена лінза не має нормального змащення, яке забезпечується слізною плівкою, і може викликати механічне подразнення кришки, рогівки та навколишніх тканин, призводячи до болю або дискомфорту. Крім того, помітно сухі умови можуть зумовити швидке зневоднення гідрогелевої лінзи через випаровування через лінзу, оскільки більша частина води в гідрогелевій лінзі не зв’язана в полімерній матриці. Коли гідрогелева лінза висихає, її оптичні властивості, як і форма, можуть змінитися*.

Контролювати стан зволоженості очей при використанні лінз (наприклад у випадку, якщо до складу багатоцільового розчину не входять зволожуючі агенти, або при некомфортних умовах зовнішнього середовища) можна, зокрема, додатково використовуючи зволожувальні очні краплі (сльозозамінники) без консервантів (Waghmare S.V. et al., 2022).

Визначено, що використання лубриканту вранці значно покращило б симптоми наприкінці дня шляхом створення хімічно нейтрального середовища в рогівці з самого початку, таким чином усуваючи можливість токсичних або алергічних реакцій при носінні лінз. Інгредієнтом, який може стати в нагоді у цій ситуації, може бути карбоксиметилцелюлоза — аніонний полімер, водорозчинна синтетична похідна целюлози з вираженими гідрофільними та біоадгезивними властивостями, які сприяють швидшому відновленню поверхні ока (Michaud L. et al., 2012). Іншим потенційним агентом може бути гіалуронова кислота — природний полісахарид з широким застосуванням у біомедицині завдяки своїй здатності діяти як змащувальний агент, в’язкопружним властивостям і здатності утримувати воду (Carpena-Torres С. et al., 2021). Її також можна використовувати для підвищення стабільності слізної плівки для усунення симптомів «сухого ока» та зменшення тертя при використанні контактних лінз (Chang W.-H. et al., 2021). Гіалуронова кислота в очних краплях може виявляти протизапальний ефект, сприяти захисту від зневоднення клітини рогівки та загоєнню ран. ЇЇ можна комбінувати з іншими сполуками або пептидами для загоєння ран і для підтримки змащування поверхні ока, у тому числі з лінзами (Chang W.-H. et al., 2021).

Визначено, що зволоження контактних лінз багатоцільовим розчином з гіалуроновою кислотою може зменшити шорсткість поверхні лінзи, утримувати воду на поверхні, знижувати адсорбцію білка та зумовити повільне видалення слизу, що значно підвищує комфорт. Крім того, покриття поверхні контактних лінз гіалуроновою кислотою підвищує їх біосумісність з епітеліальними клітинами рогівки людини. Оскільки носіння контактних лінз протягом тривалого часу може спричинити сухість очей, контактні лінзи, просочені гіалуроновою кислотою, утримують вологу, таким чином розв’язуючи цю проблему (Chang W.-H. et al., 2021).

Результати дослідження доводять, що краплі на основі гіалуронату натрію (натрієвої солі гіалуронової кислоти) можна додати до списку продуктів, які можуть допомогти користувачам контактних лінз із симптомами сухості очей знизити загальний дискомфорт, особливо під кінець дня (Michaud L. et al., 2012). А офтальмологічний розчин гіалуронату натрію буде ефективним і безпечним для тих, хто носить жорсткі контактні лінзи (Itoi M. et al., 1995).

Попри зазначені рекомендації, слід дотримуватися рекомендованих термінів використання лінз та слідкувати за термінами придатності систем для догляду за ними.

А при користуванні декоративною косметикою не варто забувати, що у пріоритеті завжди лінзи: догляд за ними починається до нанесення макіяжу і закінчується перед змиванням косметичних засобів з очей^**.

Як бачимо, контактні лінзи — це сучасний спосіб покращити якість життя людей із проблемами зору. Проте щоб не зазнати фіаско при їх виборі та використанні, варто дотримуватися правил догляду за ними.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!