Головний біль: поради метеозалежним для полегшення стану

У значній частині випадків (близько 53% опитаних) люди з головним болем повідомляють про погоду як про тригер для своїх нападів (Prince P.B. et al., 2004; Kelman L., 2007). Проте поки науковці продовжують сперечатися про природу такого взаємозв’язку, беззаперечним залишається той факт, що біль — це першочергово дискомфорт. І навіть коли мова йде про головний біль напруги чи мігрень, які зазвичай не становлять значної загрози, від них щороку потерпають мільйони людей у світі, що суттєво погіршує якість їх життя. Повністю усунути вплив зовнішнього середовища, здається, є не зовсім реалістичним виходом. А от полегшити за допомогою фармакологічного втручання стан людини, яка страждає від головного болю, — обґрунтована тактика, яку, зокрема, може запропонувати фармацевт.

Чому люди можуть реагувати «на погоду» головним болем?

Погода — стан атмосфери в певний час, що визначається різними метеорологічними елементами, включаючи температуру повітря, опади, атмосферний тиск, вітер і вологість¹. Невелика зміна будь-якого з них може створити погодні зміни¹, які здатні впливати на здоров’я людини (Sitar J., 1993). Для опису фізичних і психологічних реакцій, які відчувають деякі люди в результаті зміни погодних умов, використовується термін «метеопатія» («метеочутливість») (Hoxha M. et al., 2023). Варто зазначити, що у Міжнародній класифікації розладів головного болю (The International Classification of Headache Disorders — ICDH-3) існує первинний діагноз головного болю, пов’язаний зі зміною компонентів погоди (Denney D.E. et al., 2024).

Чому ж так відбувається?

Вважається, що коливання погоди можуть корелювати з головним болем через нейромедіатори в головному мозку, а саме дисбаланс серотоніну в головному мозку може спровокувати головний біль (Denney D.E. et al., 2024).

Існує понад 150 видів головного болю. Проте найпоширенішим є головний біль напруги — повторювані епізоди головного болю, які можуть тривати від кількох хвилин до декількох тижнів (Chowdhury D., 2012), інтенсивність якого варіює від легкого до помірного (Shah N. et al., 2024), та мігрень — нервовий розлад, що характеризується пов­торюваними нападами помірного або сильного пульсуючого болю з одного боку голови, що спричиняється активацією нервових волокон у стінці кровоносних судин головного мозку, які проходять усередині мозкових оболонок (Amiri P. et al., 2022), що виникає майже у кожного десятого у світі (Pescador Ruschel М.А. et al., 2024). Так, в одному з досліджень близько 50% опитаних визначили погоду як четвертий за частотою тригер мігрені (Kelman L., 2007), а в іншому зміну температури повітря назвали найпоширенішим тригером серед людей, які страждають від мігрені або головного болю напруги (Yang A.C. et al., 2015).

Розуміння потенційних тригерів головного болю, пов’язаних із погодними коливаннями, є важливим для профілактики та вибору тактики симптоматичної терапії.

Наразі визначено, що спровокувати головний біль у метеочутливих людей можуть швидка зміна барометричного (атмосферного) тиску, різкі перепади температури навколишнього середовища, високий рівень вологості, сильний вітер та кількість опадів (Katsuki М. et al., 2023).

• Точна патофізіологія того, як атмосферний тиск впливає на частоту та ризик розвитку головного болю, невідома. Це може відбуватися через спинномозкове ядро трійчастого нерва, підвищену активність симпатичного нерва, звуження нервів або вплив на датчик атмосферного тиску у внутрішньому вусі (Denney D.E. et al., 2024), наприклад під час шторму (Kimoto К. et al., 2011; Okuma H. et al., 2015).
• Підвищення відносної вологості на 26,5% пов’язане зі зростанням на 28% ризику виникнення нападу мігрені, однак така асоціація здебільшого відмічається в теп­лу пору року (Denney D.E. et al., 2024).
• У пацієнтів із головним болем напруги дослідження вия­вили значний зв’язок між спекотною або холодною погодою (Tanik N. et al., 2020). Зокрема, збільшення кількості нападів мігрені фіксується в холодну та вітряну погоду. А деякі люди з мігренню були більш чутливі до нападів за день до початку вітрів (Denney D.E. et al., 2024). При цьому вплив сонячного світла підвищує ймовірність нападу мігрені (Bekkelund S.I. et al., 2011).

Із збільшенням числа випадків головного болю корелює й дощ. Повідомлялося, що грози, які є комбінацією багатьох погодних явищ, включаючи зміни температури, вологості, барометричного тиску та швидкості вітру, суттєво погіршують перебіг мігрені (частота мігрені зросла на 31% у дні блискавки проти 28% у дні без блискавки) (Denney D.E. et al., 2024).

Слід розуміти, що напад головного болю (зокрема мігрені) дуже рідко буде спричинений одним тригером. А кількість тригерів, які знадобляться, щоб подолати поріг нападу мігрені, безпосередньо залежатиме від больового порогу людини в цей час. Окрім того, визначено, що тригери, пов’язані з погодою, також можуть посилити головний біль, викликаний іншими тригерами (Denney D.E. et al., 2024).

Симптоматичне лікування головного болю

Метеочутлива людина не може контролювати погоду чи якось впливати на її зміни. Проте завдяки раціональному фармакологічному втручанню можна полегшити патологічну симптоматику, враз з тим покращивши якість життя.

Варто відзначити, що симптоматичне лікування головного болю, зокрема мігрені, пов’язаної із погодою, включає такий самий багатогранний підхід, як і при інших видах головного болю, спрямований на зменшення вираженості симптомів (невідкладне лікування), запобігання нападам завдяки низці профілактичних стратегій та модифікації способу життя з урахуванням індивідуальних тригерів і потреб пацієнта (Pescador Ruschel M.A. et al., 2024).

Так, з метою покращення лікувальної тактики мігрені в усьому світі, Міжнародним товариством головного болю (the International Headache Society — IHS) розроблено список Глобальних практичних рекомендацій³ щодо гострого фармакологічного лікування мігрені, які поділяються на оптимальні та основні, щоб забезпечити варіанти лікування для всіх можливих умов, у тому числі за обмеженого доступу до лікарських засобів.

У представлених рекомендаціях³ щодо гострого фармакологічного лікування мігрені визначено перелік препаратів для невідкладного лікування, до якого також включені безрецептурні анальгетики-антипіретики (кислота ацетилсаліцилова, метамізол натрію, парацетамол) та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (ібупрофен, кислота мефенамінова), які фармацевт може рекомендувати при скаргах відвідувача на головний біль⁴, у тому числі мігренозного походження.

До складу рекомендацій фармацевта також можуть бути включені спазмолітики, які завдяки своїй здатності розширювати судини можуть стати в нагоді при головному болю напруги.

Поліпшити стан хворого в період метеоколивань може й прийом безрецептурних лікарських засобів, що покращують мозковий кровообіг (Frederiksen S.D. et al., 2019).

Для купірування різних проявів головного болю слід звернути увагу на комбіновані лікарські засоби (Demaagd G., 2008).

Варто відзначити, що у разі наявності загрозливих симптомів (таблиця⁴) самолікування не дозволено, а хворого потрібно терміново скерувати до лікарні, де у разі відсутності терапевтичного ефекту від прийому анальгетиків або НПЗП (якщо біль не зникає через 2 год після прийому) лікар може призначити прийом триптанів (для пацієнтів з мігренню з нападами середнього та тяжкого ступеня визначені як лікування першої лінії)³. Щодо лікарських засобів з похідних ріжків, то їх застосування наразі пропонується максимально обмежити, хоча порівняно з триптанами вони зумовлюють нижчу частоту рецидивів. Якщо напад головного болю (зокрема мігрені) супроводжується нудотою та блюванням, можуть призначатися протиблювотні засоби³.

Немедикаментозне лікування включає метод біологічного зворотного зв’язку і навчання релаксації, які допомагають людям впоратися з головним болем або контролювати його розвиток і реакцію організму на стрес, у тому числі зумовлений погодними змінами⁵.

А от допомогти профілактувати напади головного болю, у тому числі мігрені, у метеочутливих людей можуть вживання достатньої кількості води, достатній сон, уникання потенційних тригерів, спостереження за прогнозом погоди та ведення щоденника головного болю, що може дати можливість виявити вірогідні кореляції між погодою та головним болем.

Пресслужба «Щотижневика «АПТЕКА»,
за матеріалами www.mayoclinic.org

¹За даними Національного центру атмосферних досліджень (National Centre for Atmospheric Science — NCAS).
²За даними Американської організації мігрені (American Migraine Foundation).
³«Headache Society global practice recommendations for the acute pharmacological treatment of migraine» (Puledda F. et al., 2024).
⁴Протоколи фармацевта (Наказ МОЗ від 5.01.2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua).
⁵За даними Національного інституту охорони здоров’я (National Institutes of Health — NIH) (www.ninds.nih.gov).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!