Про вітамін D у світлі нових рекомендацій

Мабуть, чи не найбільше уваги протягом останніх років отримав вітамін D. І не дивно, адже ця жиророзчинна сполука відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні багатьох захворювань та підтримці здоров’я кісток, імунної системи та загального самопочуття людини¹. Зокрема, у нещодавніх рекомендаціях² Ендокринологічного товариства (The Endocrine Society) наголошується, що додатковий прийом вітаміну D має здійснюватися за певних умов та не потребувати додаткових діагностичних втручань. Про те, скільки вітаміну D та кому буде раціонально його приймати з огляду на нещодавні експертні оновлення², — дізнайтеся у цій статті.

Вітамін D: проблематика

Всупереч загальноприйнятому визначенню вітамін D (кальциферол) не є суто «справжнім» незамінним вітаміном, оскільки він функціонує як прогормон, перетворюючись в організмі на активні та неактивні метаболіти. Найкраще вивчена функція вітаміну D полягає у всмоктуванні кальцію з тонкої кишки, що допомагає запобігти таким захворюванням, як остеопороз і остеомаляція у дорослих і рахіт у дітей. На додаток до його важливої ролі у розвитку та підтримці скелета є все більше доказів того, що вітамін D чинить сприятливий вплив на позаскелетні тканини. Такі органи, як мозок, серце, шлунок, підшлункова залоза, лімфатичні шляхи, шкіра, статеві залози та тканина передміхурової залози, складаються з клітин, включаючи Т- і В-лімфоцити, які експресують рецептор вітаміну D. У цих тканинах вітамін D, як вважають, відіграє роль у покращенні імунної функції та зменшенні вираженості запалення. Накопичуються докази того, що споживання вітаміну D може знизити сприйнятливість до інфекції дихальних шляхів у дітей. Спочатку прототипом захворювання був туберкульоз (ТБ), але тепер є дослідження, які підтверджують зв’язок з кількома іншими респіраторними захворюваннями, такими як гострий середній отит (ГСО), фаринготонзиліт, риносинусит, бронхіоліт і пневмонія (Esposito S. et al., 2015). При вивченні детермінанти статусу вітаміну D виявлено, що такі фактори, як жіноча стать, літній вік, ожиріння, географічне розташування, відсутність фізичної активності, малорухливість, обмежене перебування на сонці, деякі генетичні мутації та майже всі тяжкі хронічні захворювання були пов’язані зі зниженням рівня вітаміну D (Lapauw B. et al., 2024). Своєю чергою, епідеміологічні дані свідчать про послідовний зв’язок низького рівня вітаміну D з підвищеним ризиком різноманітних поширених розладів, включаючи скелетно-м’язові, метаболічні, серцево-судинні, злоякісні, аутоімунні та інфекційні захворювання².

Двома основними формами цього «сонячного» вітаміну є ергокальциферол (вітамін D₂, отриманий із рослинної їжі та дріжджів) та холекальциферол (вітамін D₃, отриманий із їжі тваринного походження або внаслідок ендогенного перетворення 7-дегідрохолестерину під дією ультрафіолетових променів B у шкірі) (Lapauw B. et al., 2024). У печінці ці сполуки піддаються 25-гідроксилюванню, внаслідок чого виникають 25-OH-D₃ і 25-OH-D₂, а в нирках — 1-α-гідроксилюванню, внаслідок чого синтезуються 1,25(OH)2D₃ і 1,25(OH)2D₂. Найбільш біологічно активним є гормон 1,25 (ОН)2D₃. Вітамін D такий важливий, тому що чинить гормональний вплив через рецептори вітаміну D (Vitamin D receptor — VDR ) (Courbebaisse M. et al., 2020).

Концентрація кальцидіолу (25(OH)D) найбільш точно відображає поточний статус вітаміну D в організмі. Зокрема, згідно з останніми рекомендаціями, показник <20 нг/мл 25 (ОН)D може вказувати на серйозну нестачу (дефіцит) вітаміну D в організмі, 20–30 нг/мл 25 (ОН)D — недостатність, а за рівня ≥30 — на його достатню кількість². Оптимальним вважається рівень вітаміну D 30–50 нг/мл.

На жаль, сьогодні у людини в раціоні бракує продуктів, що містять необхідну кількість вітаміну D, а також чинники зовнішнього середовища й недостатньо міцне здоров’я (надмірна маса тіла, неправильний спосіб життя, генетичні та ферментативні поломки) не дають шансу підтримувати необхідний рівень цього прогормону в крові для підтримки здоров’я протягом усього календарного року. Звідси й доволі насторожуюча статистика: близько 1 млрд людей у всьому світі страждає від дефіциту вітаміну D, тоді як у 50% населення відмічають його недостатність (Sizar O. et al., 2023). І мова тут не лише про розвиток аліментарного рахіту та остеомаляції, що чинить суттєвий вплив на здоров’я, ріст і розвиток немовлят, дітей і підлітків, а й віддалені наслідки в дорослому віці, які навіть можуть бути летальними (Munns C.F. et al., 2016).

Кому, коли та скільки?

Профілактика розвитку дефіциту вітаміну D, а з ним, відповідно, й попередження ймовірних негативних наслідків для здоров’я, включає збагачення раціону продуктами з вітаміном D та достатнє перебування на сонці. Якщо профілактика не була ефективною, рекомендується додаткове вживання дієтичних добавок або застосування ліків, які його містять.

Наразі експерти, переглянувши результати численних досліджень, дійшли висновку, що при вивченні мали місце плутанина та різні форми упередженості, а причинно-наслідковий зв’язок між низьким статусом вітаміну D, оціненим за рівнем кальцитріолу у сироватці крові, та багатьма розладами чітко не встановлений. Тому ці не до кінця підтверджені асоціації свого часу призвели до широкого і не завжди обґрунтованого додаткового, а інколи й надмірного, споживання вітаміну D і посилення лабораторного скринінгу серед населення в цілому².

З огляду на вищезазначену існуючу проблематику, були оновлені рекомендації^2,3 щодо прийому вітаміну D, які стосуються як дітей, так і загалом здорових дорослих людей, які не мають інших встановлених показань для тестування на 25(OH)D (наприклад гіпокальціємія).

Першочергово важливо виділити немовлят, поширеність низького рівня вітаміну D серед яких у світі, а разом з ним — і небажаних наслідків для здоров’я, є досить високою. Окрім розвитку аліментарного рахіту у цієї вразливої категорії населення, недостатність кальциферолу чинить суттєвий негативний вплив на імунітет та перебіг респіраторних інфекцій (Esposito S. et al., 2015; Mailhot G. et al., 2020; Stoica A.B. et al., 2023). Тому дітям від народження до року для запобігання небажаним, а інколи й незворотним ускладненням, показаний емпіричний прийом вітаміну D (щоденне споживання збагаченої їжі, препаратів, що містять вітамін D, та/або щоденне споживання дієтичних добавок вітаміну D) впродовж першого року життя². Рекомендованою для немовлят є щоденна доза 400 МО (25 мкг) вітаміну D, яку варто починати вводити незабаром після народження незалежно від режиму вигодовування і до 12-місячного віку (Jullien S., 2021). Групою експертів Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (The European Food Safety Authority — EFSA) встановлено допустимий верхній рівень споживання вітаміну D на рівні 25 мкг/добу для немовлят віком до 6 міс та 35 мкг/добу для немовлят віком 6–12 міс (EFSA, 2018)³. Щодо дітей і підлітків віком 1–18 років, то їм для профілактики аліментарного рахіту та потенційного зниження ризику розвитку інфекцій дихальних шляхів пропонується емпіричний прийом вітаміну D у дозуванні 300–2000 МО (7,5–50 мкг)².

У загальній дорослій популяції віком 18–74 років рекомендується дотримуватися добової норми, встановленої на рівні 600 МО (15 мкг)/добу та 800 МО (20 мкг) щоденно для осіб віком старше 70 років, у яких вітамін D може знизити ризик смерті. При цьому дорослим із високим ризиком переддіабету на додаток до зміни способу життя доцільно з профілактичною метою приймати 3500 МО (88 мкг) вітаміну D щодня. Вагітним, у яких, як визначено, прийом вітаміну D може сприяти зниженню ризику розвитку прееклампсії, внутрішньоутробної смертності та передчасних пологів, пропонується емпіричний щоденний прийом вітаміну D у дозі близько 2500 МО (63 мкг)/добу.

Експерти в оновлених рекомендаціях² наголошують на прийомі саме щоденних низьких доз вітаміну D на противагу прийомам раз на тиждень у високих дозах. Варто зауважити, що додаткове споживання вітаміну D особливо актуальне для населення України, серед якого, як показало дослідження, лише у близько 4% рівень 25(ОН)D був у межах норми (у близько 13% відзначено недостатність, а у >81% — дефіцит вітаміну D) (Поворознюк В.В. та ін., 2012). Це значно перевищує аналогічні показники для європейських країн, де дефіцит вітаміну D відмічають у менше ніж 20% населення (Marti D.T. et al., 2024). З огляду на невтішні епідеміологічні дані у нашій країні щодо статусу вітаміну D та враховуючи оновлені експертні рекомендації², першостільники мають акцентувати увагу відвідувачів на доцільності профілактичного прийому вітаміну D, зокрема холекальциферолу, який є більш ефективним, ніж ергокальциферол (Logan V.F. et al., 2013).

У цьому контексті варто звернути увагу на лінійку ВІДЕЇН (1000, 4000 та 20 000 МО) від української фармацевтичної компанії АТ «Київський вітамінний завод», що представлена на ринку препаратами холекальциферолу у різних дозуваннях⁴, застосування яких потенційно дає змогу підібрати необхідний варіант у кожному окремому випадку як для дорослих, так і дітей, та дієтичною добавкою ВІДЕЇН^®-КВ (2000 МО), яка може використовуватися в якості доповнення до раціону харчування як додаткове джерело холекальциферолу.

Інна Грабова

¹За матеріалами Національного інституту здоров’я (ods.od.nih.gov).

²Вітамін D для профілактики захворювань: клінічні практичні рекомендації ендокринологічного товариства («Vitamin D for the Prevention of Disease: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline, The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism», Demay M.B. et al., 2024).

³Оновлення допустимого верхнього рівня споживання вітаміну D для немовлят («Outcome of a public consultation on the Draft Scientific Opinion of the EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition and Allergies (NDA) on the update of the tolerable upper intake level for vitamin D for infants», EFSA, 2018).

⁴За даними Державного реєстру лікарських засобів (http://www.drlz.com.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!