БЕБ і податкові перевірки: що потрібно знати бізнесу?

ДІЯЛЬНІСТЬ БЕБ

Сергій Клюца звернув увагу, що створення БЕБ — це спроба західних партнерів допомогти Україні подолати проблеми, які виникли з податковою міліцією. Тому очікувалося, що створення БЕБ сприятиме зниженню тиску на бізнес. Водночас податкова міліція мала відпрацьовані алгоритми дій, і їх роботу можна було прогнозувати. З БЕБ усе складніше, тому що їх практика роботи лише напрацьовується, і прогнозувати їх дії складно. Також БЕБ мало бути не суто правоохоронним органом, а центральним органом виконавчої влади, що виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Відповідно, менше здійснюватиме негласні слідчі дії, збирання доказів, а більше займатиметься аналітичною роботою, визначаючи тих суб’єктів господарювання, які поводять себе нехарактерно на ринку, і збирати докази лише щодо таких суб’єктів господарювання. В теорії, кримінальні провадження мали б відкриватися саме на підставі аналітичної роботи, а не тотальної перевірки усіх суб’єктів господарювання чи суб’єктивної вибіркової перевірки з точки зору політичної доцільності і відкриття проваджень за їх результатами.

До підслідності податкової міліції було віднесено відносно невеликий ряд злочинів у сфері господарської діяльності, але до підслідності БЕБ передали значно більшу кількість злочинів. Зокрема, додано й злочини з підробки документів, якщо це пов’язано із вчиненням злочину з ухилення від сплати податків, тощо.

Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України (ВСУ) від 08.10.2004 р. № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів», при розгляді справ про злочини, пов’язані з ухиленням від сплати податків, судам слід звертати увагу на фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного складу такого злочину, що може бути встановлено висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.

На підставі цієї постанови дотепер правоохоронні органи, в тому числі БЕБ, відкривають кримінальні провадження і намагаються доводити їх та передавати до суду, без проведення податкових перевірок, вважаючи, що вони мають право самостійно здійснювати дослідження податкових правопорушень, встановлювати їх висновками експерта. Це дозволяє їм здійснювати паралельний контроль бізнесу, не пов’язаний з податковими перевірками Державної податкової служби України (ДПС).

Такий підхід давно оспорюється адвокатами. Адже Податковим кодексом України (ПКУ) встановлено, що лише з виникненням податкової заборгованості, тобто ненадходженням коштів до державного бюджету, встановлюється відповідальність за ст. 212 Кримінального кодексу України (ККУ) як за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Однак такі заперечення були лише теоретичними до січня 2025 р., коли постановою ВСУ було зроблено правовий висновок, що обвинуваченню за ст. 212 ККУ має передувати наявність податкового боргу, який має бути узгодженим в результаті перевірки. Тобто лише з січня 2025 р. ВСУ встановив, що розслідування правоохоронними органами, у тому числі БЕБ, без податкової перевірки робить незаконним передачу обвинувального висновку за ст. 212 ККУ до розгляду в суд. Тобто розслідувати такі справи БЕБ може, але передати до суду справу для притягнення до відповідальності без податкової перевірки неможливо, а у випадку вчинення БЕБ таких спроб — суди мають ухвалювати виправдовувальні вироки.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

Крім того, існує проблема із взаємодією БЕБ та ДПС. Свого часу податкова міліція клопотала до суду про необхідність призначення податкової перевірки, а суд призначав такі перевірки, відповідно, податкова міліція виконувала ці ухвали суду, проводячи їх. Тобто рішення про призначення проведення податкових перевірок ініціювали правоохоронні органи, а податківці лише їх виконували. На сьогодні інформація від правоохоронців може надходити до ДПС і використовуватися як підстава для призначення позапланової перевірки платника податків — але рішення проводити перевірку, чи ні, ухвалюється безпосередньо ДПС.

Ірина Огороднікова додала, що ініціювання та проведення позапланової перевірки може бути здійснено на підставі п. 78.1.1 ПКУ. Згідно з цим пунктом, таку документальну позапланову перевірку здійснюють за наявності хоча б однієї з визначених підстав, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого неврегульованого ПКУ законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальних підтверджень на обов’язковий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Через наявність у цьому положенні словосполучення «іншого неврегульованого ПКУ законодавства» воно створює основи для застосування положень кримінального законодавства, зокрема щодо злочинів з ухилення від сплати податків, і порядку отримання інформації правоохоронними органами від ДПС.

Фактично повідомлення правоохоронного органу є джерелом податкової інформації про наявні в матеріалах кримінального провадження дані про можливі порушення податкового законодавства. Таким чином, платникам податків слід звертати увагу на запити правоохоронців і вже в рамках відповідей на ці запити готуватися до проведення відповідної податкової перевірки.

ПІДСТАВИ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ

І. Огороднікова також зазначила, які результати податкової перевірки можуть стати підставою для початку кримінальних розслідувань. Станом на 2025 р. мінімальний поріг для настання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків становить 4 542 000 грн, податкового боргу — донарахування на таку чи більшу суму має наслідком майже гарантований початок розслідування. Тобто слід бути обережними під час перевірок, щоб сума податкових донарахувань за наслідками відповідної перевірки не перевищувала цього мінімального порогу.

С. Клюца повідомив, що наразі відомості за ст. 212 ККУ вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими як на підставі актів перевірок, так і на підставі аналітичних довідок, аудиторських висновків, аналізів тощо, які містять лише певні необґрунтовані припущення щодо ймовірного ухилення від сплати податків.

В Україні хотіли заборонити на законодавчому рівні кримінальне переслідування особи за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов’язань, але відповідний законопроєкт з 2019 р. не розглядається Верховною Радою.

Таким чином, реєструвати кримінальні провадження не є порушенням з боку БЕБ, починати кримінальні провадження на підставі аналітичних довідок, рапортів та інших джерел інформації. Таке розслідування має бути етапом вручення повідомлення про підозру, яке, своєю чергою, має містити обґрунтоване припущення про вчинення злочину.

Як аналітичний орган БЕБ вважає, що може самостійно своїми аналітичними довідками створювати для себе підстави для початку кримінальних проваджень, проводити слідчі дії, зокрема негласні слідчі розшукові дії, отримувати інформацію, здійснювати прослуховування розмов тощо, щоб на підставі такої інформації паралельно з перевірками, які будуть здійснювати працівники ДПС, збирати докази наявності вини в діяльності керівників суб’єктів господарювання.

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Доповідач звернув увагу, що у майже 90% всіх обвинувальних актів за ст. 212 ККУ ключовим елементом розгляду справи було визнання вини особою, яка притягалася до відповідальності. Реальних вироків у справах, де особи заперечували існування своєї вини, вкрай мало. Оскільки довести такий елемент складу злочину як умисел за ст. 212 ККУ в суді практично неможливо. Тому правоохоронці часто намагаються переконати особу, щоб вона визнала свою вину і сплатила заборгованість, а кримінальне провадження щодо неї буде закрите з підстав ч. 4 ст. 212 ККУ. Положенням цієї норми передбачено, що особа, яка вчиняла дії щодо ухилення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності нею сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Однак не завжди особи, які сплачують податкову заборгованість, потім звільняються від відповідальності. По-перше, таке звільнення не поширюється на пов’язані злочини, а саме підробку документів, легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом, тощо. Кожного разу при подачі податкової декларації, яка містить інформацію, що не відповідає інформації, встановленій під час податкової перевірки, підприємство в особі керівника вчиняє такий злочин як підробка документів — внесення недостовірних відомостей в офіційний документ. Сплата податкового боргу не звільняє від відповідальності за такий злочин.

По-друге, сплата заборгованості має відбутися до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності. Часто помилково вважається, що моментом притягнення до кримінальної відповідальності є набрання сили вироком суду. Проте згідно з кримінально-процесуальним законодавством, моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності є вручення особі повідомлення про підо­зру. Зазвичай осіб викликають у правоохоронні органи для того, щоб провести якусь слідчу дію, про зміст її не повідом­ляють або вводять в оману (наприклад повідомляючи про запланований допит свідка), а потім, коли особа приходить для того, щоб взяти участь в її проведенні, їй несподівано вручають повідомлення до підозру. Після підписання підозри сплата податкової заборгованості вже не звільняє особу від кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ. У зв’язку з тим, що часто в підозрі не вказується час, коли вона вручалася, неможливо встановити, коли саме відбулася сплата податкового боргу — до чи після її вручення.

Крім того, сплачувати заборгованості в день вручення підозри ще більш ризиковано, адже правоохоронці можуть тлумачити днем сплати не день, коли до банку надійшло платіжне доручення, а день зарахування коштів до державного бюджету — що може відбутися пізніше.

ЗАХИСТ В ПОРЯДКУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

С. Клюца зауважив, що бувають випадки, коли БЕБ передавало до суду справу про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 212 ККУ, а паралельно з цим суб’єкт господарювання в судовому порядку здійснював процедуру оскарження податкових повідомлень — рішень, які стали причиною притягнення до кримінальної відповідальності.

У таких випадках, згідно з п. 56.22 ПКУ, якщо платник податків оскаржує рішення в адміністративному порядку та/або до суду, то повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на рішенні, яке оскаржується в адміністративному порядку, до закінчення процедури такого оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Слово «виключно» є ключовим, і кримінальна справа підлягає розгляду — проте відповідні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатися належним доказом податкового боргу до набрання законної сили судовим рішенням за результатами їх оскарження.

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХИСТУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Доповідач зазначив, що 24 січня 2025 р. в Парламенті за № 12439 зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження». За його словами, положення проєкту містять пропозиції, що декларуються як «покращення» прав сторони захисту, потерпілого та власників майна — але насправді приховує реальне посилення повноважень правоохоронців. Також в законопроєкті виявлені певні корупційні фактори та дублюючі норми. Попри це він уже 25 лютого 2025 р. був прийнятий в першому читанні. Зокрема, законопроєктом пропонується надати право безперешкодного фіксування ходу та результатів проведення обшуку за допомогою аудіо-, відеозапису усіма доступними засобами лише захиснику, потерпілому, його представнику чи законному представнику. Наразі ж таке право має й підозрюваний, обвинувачений.

У межах заходу учасники також мали змогу отримати фахові відповіді на запитання щодо обшуків, арешту майна та інші питання, які їх цікавили стосовно податкових перевірок та діяльності БЕБ.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!