Зворотний бік медалі
З одного боку, здається, що перехід на «літній» режим — це велика перевага для людей, які отримують більше денного світла й часу на працю і відпочинок та можуть навіть при цьому економити електроенергію. Однак, як виявляється, за таку сумнівну «зручність» доводиться платити доволі високу «ціну». А попри ймовірні переваги, перехід на літній час потребує чималої критики.
Варто відмітити, що ідея переводити посезонно годинники була дійсно актуальною та доречною в часи свічок і газових ламп, оскільки дозволяла працівникам використовувати сонячне світло трохи довше протягом робочого часу, а також економити енергоносії. Відтоді багато чого змінилося. Сьогодні лише невелика частка витрат на електроенергію насправді відповідає виробленню світла після заходу сонця та не чинить значущого впливу на енергоефективність (Zhang H. et al., 2020).
І найбільша проблема полягає зовсім не в енергозбереженні, а в тому, що переведення годинника може суттєво впливати на стан здоров’я людей. І навіть відносно невелика, на перший погляд, 1-годинна зміна часу у перспективі може завдавати значної шкоди як психічному, так і фізичному стану людини. Особливо чутливими є особи з серцево-судинними хворобами, пацієнти з психічними розладами, діти, підлітки та люди літнього віку. Важливо відзначити, що, як демонструють численні дослідження, найбільш «руйнівним» є саме перехід на літній час4.
Чому година вперед — це погано?
Життя на нашій планеті пристосоване до 24-годинної сонячної доби. Протягом еволюційного часу передбачувані щоденні цикли світла і темряви були інтерналізовані у формі циркадних ритмів, які дозволяють синхронізувати біологічні та поведінкові процеси із зовнішнім часовим середовищем. Ці 24-годинні ритми контролюються молекулярними годинниковими механізмами в головному мозку та регулюють низку важливих фізіологічних процесів в організмі людини.
Циркадні годинники можуть прямо або опосередковано впливати на численні функції, включаючи сон / відпочинок і рухову активність, поведінку під час прийому їжі та пиття, основну температуру тіла, ендокринну активність, метаболізм, вегетативну та симпатичну активність та багато інших. А десинхронізація організму з навколишнім середовищем через порушення циркадного годинника може призводити до розвитку низки захворювань (Manfredini R. et al., 2018; Walker W.H. et al., 2020; Zhang H. et al., 2020).
Зокрема, циркадний дисбаланс може провокувати порушення сну (безсоння, розвиток сонливості протягом дня; вплив світла пізніше ввечері може затримати вироблення мелатоніну, гормону, який допомагає заснути4), втоми та зниження працездатності, роздратованості та перепадів настрою (менше ранкового світла може знизити рівень гормону серотоніну, який впливає на настрій4) (Walker W.H. et al., 2020).
Порушення циркадного ритму також асоціюється з підвищеним ризиком розвитку ішемічного інсульту (Sipilä J.O.T. et al., 2016).
Зміни в архітектурі сну під час його порушення можуть призвести до збільшення споживання внутрішньої енергії, зменшення її витрат та резистентності до інсуліну. Короткий (<6 год) сон асоціюється з негативними наслідками для здоров’я, включаючи розвиток артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та ожиріння. Як продемонструвало дослідження, недостатній сон порівняно з нормальною його тривалістю пов’язаний зі значним підвищенням відносного ризику смертності від усіх причин (Manfredini R. et al., 2018).
Багато людей також мають проблеми з адаптацією свого графіка сну до нового часу. Протягом перших кількох днів або навіть тижня вони можуть лягати спати пізніше або прокидатися раніше, ніж зазвичай, що може спричинити недосипання. Було визначено, що людина спить в середньому на 40 хв менше в понеділок після початку літнього часу порівняно з іншими ночами року. Порушений сон може призвести до того, що люди почуваються втомленими, млявими та менш зосередженими.
Недосипання може вплинути на здатність мислити та ухвалювати рішення. Дослідження свідчать, що люди, які недостатньо висипаються, частіше втомлені та роблять помилки (Howard S.K. et al., 2005; Carey R.N. et al., 2017). Цим можна частково пояснити зростання на 6% кількості автомобільних аварій після весняної зміни часу (Robb D. et al., 2018; Nohl A. et al., 2021) та збільшення кількості травм на виробництві порівняно з іншими днями (Barnes C.M. et al., 2009).
Поганий сон, викликаний переходом на літній час, може посилити наявні психічні проблеми, як-от депресію, тривогу та сезонні афективні розлади. Також можливі зміни настрою та підвищена дратівливість (Walker W.H. et al., 2020). Виявляється, що навіть судді, які повинні бути неупередженими, можуть бути більш примхливими в дні після початку переходу на літній час і, як визначено, виносять суворіші вироки відразу після сезонної часової модифікації (Cho K. et al., 2016).
Незважаючи на загальну думку, що весняний зсув літнього часу призводить до відносно несуттєвої втрати 1 год сну в ту саму ніч, збільшення фрагментації та затримки сну є кумулятивним ефектом втрати сну принаймні протягом наступного тижня, можливо, довше. Тому може викликати й проблеми у довгостроковій перспективі (Manfredini R. et al., 2018).
Так, при переході на літній час виявлено значне підвищення ризику розвитку груп захворювань і станів: наприклад, частіше діагностуються ускладнення, пов’язані з вагітністю, пологами та післяпологовим періодом, травми, захворювання імунної, кровоносної та травної систем, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, ендокринної системи, психічні та поведінкові розлади (Zhang H. et al., 2020).
Зокрема, наявні дані свідчать про існування зв’язку між переходом на літній час і помірним підвищенням (на 24%) частоти серцевих нападів, особливо в перші дні після зміни часу, що пов’язано зі стресом, який відчуває організм через порушення звичного режиму (Sandhu A. et al., 2014; Manfredini R. et al., 2019). Крім того, кількість людей, госпіталізованих із тріпотінням або фібриляцією передсердь, — найпоширенішим типом нерегулярного серцебиття — різко зростає в дні після весняної зміни часу5.
Розлади, зумовлені переведенням стрілок годинника на годину вперед, можуть виникати навіть у системі травлення. У цей період відзначають зростання скарг на неінфекційний ентерит та коліт (на 3% після весняного переходу на літній час у жінок і на 6% — у чоловіків) (Zhang H. et al., 2020).
Як допомогти своєму організму адаптуватися до літнього часу?
Важливо відзначити, що попри серйозні наслідки, які може спровокувати переведення годинника на літній час, більшості людей вдається уникнути їх або перенести часовий перехід з мінімальними побічними ефектами. Але щоб отримати легкий «перехід», варто не знехтувати підготовкою до нього.
Так, у дні, що передують зміні часу, щовечора бажано лягати спати приблизно на 15–20 хв раніше, поступово налаштовуючи організм адаптуватися до майбутнього «стресу», зумовленого часовим дисбалансом. Наприклад, за 3 дні до зміни часу необхідно лягти спати і прокинутися на 10–15 хв раніше, ніж зазвичай, наступного дня — на 20–30 хв, а далі — на 30–45 хв: у такий спосіб організм поступово зможе звикнути до «втраченої» години та не відчути значного стресу, намагаючись швидко наздогнати згаяне4.
Одразу після пробудження рекомендується якомога швидше виходити на сонце або принаймні поближче до вікна, що сприятиме природному переналаштуванню циркадних ритмів4.
Не менш актуальними у цьому випадку будуть регулярна фізична активність (наприклад ранкова зарядка) та здоровий збалансований сніданок (без кави та алкоголю) щодня, які «повідомлятимуть» організму про початок робочого дня «по-новому»4.
Протягом кількох днів після зміни часу бажано відкласти початок розпорядку дня на годину, щоб дати можливість внутрішньому годиннику, який все ще працює на годину позаду, налаштуватися на новий ритм4.
Якщо після переведення годинника відзначатиметься значна втомлюваність протягом дня, не завадить влаштовувати обідню сієсту (денний сон) за розкладом на 20–30 хв4.
Щодо фармакологічного втручання, то підтримати організм під час переведення годинника, зокрема, при симптомах депривації сну, може допомогти прийом седативних та снодійних засобів (або їх комбінацій).
Полегшити стрес організму, зумовлений часовою зміною, може застосування анксіолітиків, антидепресантів та засобів, що діють на нервову систему6. А от сприяти відновленню роботи внутрішнього циркадного годинника може додатковий прийом ліків або ж збагачення раціону харчування дієтичними добавками, що містять мелатонін (Eastman C.I. et al., 2009).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим