Про перевірки аптек та цінові спостереження на фармацевтичному ринку — Андрій Крейтор, заступник голови Держпродспоживслужби

03 Квітня 2025 5:49 Поділитися
З 1 березня Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) отримала «зелене світло» на проведення планових та позапланових перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами і медичними виробами, вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Разом з тим орган, як і раніше, продовжує здійснювати моніторинг цін в аптечних закладах. Про те, чим останні відрізняються від перевірок, які документи уповноважені особи Держпродспоживслужби можуть запитувати у суб’єктів господарювання та яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про ціноутворення на ліки, кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» поспілкувався з Андрієм Крейтором, заступником голови Держпродспоживслужби.

— Андрію Андрійовичу, враховуючи багаторічний мораторій на перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, суб’єкти господарювання могли забути порядок таких перевірок та головні аспекти, про які варто нагадати. Чи є затверджений план здійснення таких перевірок Держпродспоживслужбою і як суб’єктам господарювання підготуватися до них?

— З 1 березня 2025 р. Уряд відновив проведення планових і позапланових перевірок дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін на лікарські засоби. Планові перевірки здійснюються відповідно до Річного плану державного нагляду (контролю) на 2025 р., затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 25.11.2024 р. № 817. Оскільки цей документ містить інформацію про місцезнаходження об’єктів критичної інфра­структури, доступ до нього наразі обмежений.

Проте відповідно до законодавства, не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки, територіальні органи Держпродспоживслужби надсилають суб’єкту господарювання письмове повідомлення. Таке повідомлення містить:

  • дату початку та завершення перевірки;
  • найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ) фізичної особи — підприємця, щодо якого проводиться перевірка;
  • найменування органу державного нагляду (контролю).

Позапланові перевірки проводяться на підставах, перед­бачених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Загалом законом визначено 9 підстав. У більшості випадків такі перевірки здійснюються за зверненнями громадян у зв’язку з порушеннями, що завдали шкоди їхнім правам або законним інтересам.

— Де суб’єкти господарювання можуть ознайомитися з переліком питань для проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері державного регулювання цін на лікарські засоби?

— Перелік питань, які підлягають перевірці під час планових і позапланових заходів, визначений в Уніфікованій формі акта, що складається за результатами планової (позапланової) перевірки дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Ця форма затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 26.08.2020 р. № 1637. Кожен суб’єкт господарювання його може переглянути на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.

У сфері державного регулювання цін на лікарські засоби визначено 3 питання для перевірки дотримання вимог законодавства тим чи іншим суб’єктом господарювання (який здійснює оптову чи роздрібну торгівлю лікарськими засобами):

1. Порядок формування цін на лікарські засоби, щодо яких запроваджено державне регулювання.

2. Встановлення та застосування розмірів граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок на лікарські засоби та медичні вироби.

3. Застосування переліків (реєстрів) оптово-відпускних цін на лікарські засоби та медичні вироби, які підлягають реімбурсації або закупівлі за бюджетні кошти.

— Розкажіть, будь ласка, про алгоритм здійснення таких перевірок, які документи можуть запитуватися у суб’єкта господарювання в межах таких перевірок?

— Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також повноваження органів державного нагляду, їх посадових осіб, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (конт­ролю) у сфері господарської діяльності». Під час перевірок на фармринку Держпродспоживслужба перевіряє достовірність інформації у документах щодо формування, встановлення та застосування державних цін на лікарські засоби, зокрема щодо дотримання суб’єктами господарювання граничних рівнів постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Держпродспоживслужба має право:

  • перевіряти бухгалтерські книги, звіти, кошториси, декларації, дані реєстраторів розрахункових операцій та інші документи незалежно від способу подання інформації, пов’язані з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін на лікарські засоби;
  • одержувати у письмовій формі пояснення, довідки та відомості з питань, що виникають під час перевірки.
— Які права та обов’язки уповноважених осіб та суб’єктів господарювання під час проведення перевірки?

— Права та обов’язки уповноважених осіб і суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (ст. 10–11).

— Чим моніторинг відрізняється від перевірок? Які наслідки настають для суб’єктів господарювання у випадку порушення правил ціноутворення на ліки?

— З метою запобігання надмірному тиску на бізнес у період воєнного стану Держпродспоживслужба розпочала інформаційно-роз’яснювальну роботу серед аптечних закладів. Основна мета — донесення інформації про нові підходи до формування цін на лікарські засоби та забезпечення неухильного дотримання законодавства під час їх реалізації споживачам. У межах цієї роботи також проводиться збір даних про рівень торговельних надбавок та роздрібних цін в аптеках.

Станом на зараз здійснено 20,7 тис. спостережень за ціновими коливаннями, що показали тенденцію до поступового, хоча й незначного зниження цін на ліки, зокрема на 100 визначених лікарських засобів українського виробництва. У процесі задіяно понад 500 працівників по всій Україні.

Важливо зазначити, що збір інформації про загальні тенденції та процеси у сфері господарської діяльності не є заходом державного нагляду (контролю) та не тягне за собою жодних правових наслідків. Однак якщо під час планових або позапланових перевірок будуть встановлені порушення, до суб’єктів господарювання застосовуватимуться адміністративно-господарські санкції відповідно до ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», а саме:

  • вилучення до бюджету необґрунтовано отриманої виручки;
  • штраф у розмірі 100% необґрунтованої суми.

Крім того, посадові особи, винні у порушенні законодавства про ціноутворення, несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафних санкцій, передбачених ст. 165² Кодексу України про адміністративні правопорушення.

— Держпродспоживслужба на постійній основі пуб­лікує загальні результати моніторингу цін на ліки. Наприклад, за інформацією контролюючого органу, в одній з областей зафіксовано випадки, коли в аптечних закладах роздрібні ціни перевищують максимальні, розміщені на сайті Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Але ж по суті цей перелік МОЗ має інформативний характер і не є обов’язковим до застосування аптечними закладами, оскільки 9 українських виробників в добровільному порядку погодилися знизити на 30% ціни на вищезазначений перелік ліків, підписавши відповідну декларацію. Відтак аптечні заклади при встановленні роздрібних націнок, у тому числі на ліки з цього переліку МОЗ, мають керуватися постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби». Тож чи можете Ви підтвердити тезу про те, що перевищення аптечними закладами цін, вказаних у переліку МОЗ, не є порушенням чинного законодавства щодо ціноутворення на лікарські засоби?

— Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов’язані діяти виключно на підставі, в ме­жах повноважень і у спосіб, визначений Конституцією та законами України. Як уже зазначалося, під час перевірок на фармринку Держпродспоживслужба перевіряє достовірність інформації у документах щодо формування, встановлення та застосування державних цін на лікарські засоби, зокрема щодо дотримання суб’єктами господарювання граничних рівнів постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок.

Кожен випадок реалізації лікарських засобів розглядається індивідуально на відповідність вимогам чинного законодавства, зокрема постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби».

— Одне з найпоширеніших запитань від наших читачів — що робити аптечним закладам із залишками ліків, які увійшли до переліку МОЗ щодо здешевлення, але закуплені раніше (відповідно, за дорожчою ціною)?

— З цим питанням доцільно звернутися безпосередньо до головних розробників постанови КМУ від 14.02.2025 р. № 168 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо стабілізації цін на лікарські засоби».

Водночас варто наголосити, що з 1 березня 2025 р. всі учасники фармринку зобов’язані дотримуватися державного регулювання цін на лікарські засоби, зокрема граничних постачальницько-збутових надбавок — не більше 8% до оптово-відпускної ціни на всі лікарські засоби; граничних торговельних (роздрібних) надбавок на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, а також рецептурні препарати — у межах 10–25%, залежно від вартості препарату; граничних торговельних (роздрібних) надбавок на безрецептурні лікарські засоби — не більше 35% до закупівельної ціни.

З огляду на це з метою забезпечення цінової стабільності та стримування інфляційних процесів у сфері фармації, закликаю всіх учасників ринку неухильно дотримуватися законодавчих вимог і формувати ціни на лікарські засоби на економічно обґрунтованому рівні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті