Про деякі терапевтичні акценти, коли в раціоні з’являються ранні овочі та фрукти

Попри те що в наші дні посмакувати свіжими овочами та фруктами можна майже цілорічно, з настанням весни, коли максимально виснажуються «резерви» поживних речовин в організмі, стриматися, наприклад, перед спокусливим виглядом тих самих червонощоких полуниць чи помідорів, зеленочолих огірків або ж молодої та хрусткої редиски з капустою може бути доволі непросто. Така умовна «вітамінізація», звичайно, вельми тішить очі, але, на жаль, дуже далека від поняття реальної підтримки здоров’я, адже ранні дари природи можуть нести низку небажаних «сюрпризів» при їх споживанні. Чому варто бути обережним із ранніми овочами та фруктами в раціоні та яку допомогу надати, коли доведеться відчути потенційні «побічні ефекти», — у нижченаведеній статті.

Чому овочі та фрукти є обов’язковим елементом раціону людини?

«Тарілка здорового харчування» («Healthy Eating Plate») (рисунок) — керівництво для здорового та збалансованого харчування, в якому зазначено, що у щоденному раціоні під час прийому їжі половину тарілки мають становити різноманітні овочі та фрукти (інша ¼ тарілки — цільнозернові продукти та ще ¼ — білки (м’ясо, риба, бобові, горіхи, молоко))¹.

Рисунок. Тарілка здорового харчування¹

Вагома перевага в раціоні овочів та фруктів зумовлена тим, що ці продукти є багатим джерелом вітамінів, мінералів, антиоксидантів та клітковини, які сприяють підтримці імунної системи, покращенню травлення та загального самопочуття. Зокрема, середземноморська дієта з великою кількістю цих продуктів є одним із найліпших способів запобігти багатьом неінфекційним захворюванням (сприяє зниженню ризику розвитку серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому, цукрового діабету, деяких видів онкопатології, депресії, а також підвищенню фізичних та когнітивних функцій) (Ligia J. et al., 2023). Отже, овочі та фрукти — це не просто бажані смаколики, а необхідний компонент здорового раціону, доступ до яких (щоденна рекомендована норма становить 400–500 г) відіграє вагому роль у підтримці та зміцненні здоров’я² (Luetic S. et al., 2023).

Безпека харчових продуктів та харчування — нерозривно пов’язані явища¹

Встановлено, що кожна 10-та доросла людина та близько 40% дітей віком до 5 років у світі ризикує захворіти через вживання небезпечної їжі, що може бути недостатньо поживною або ж містити шкідливі бактерії, віруси, паразити або хімічні речовини, викликаючи понад 200 захворювань, починаючи від діареї і закінчуючи онкопатологією. Зокрема, значне занепокоєння викликає потенційна наявність у харчових продуктах природних токсинів (мікотоксинів, морських біотоксинів, ціаногенних глікозидів та грибних токсинів), забруднювачів навколишнього середовища (наприклад діоксинів та поліхлорованих біфенілів, які є небажаними побічними продуктами промислових процесів і спалювання відходів), важких металів (свинцю, кадмію, ртуті), радіоактивних нуклеотидів, харчових алергенів, залишків ліків, нітритів, пестицидів тощо².

Зростаючий попит на овочі та фрукти, зокрема ті, що вирощуються в міжсезоння в парникових умовах, потребує більш інтенсивного землеробства із залученням низки хімічних продуктів, які можуть при потраплянні до організму становити серйозну небезпеку для здоров’я людини (Zhao X. et al., 2019).

Так, однією з головних небезпек ранніх овочів (особ­ливо листових) та фруктів є підвищений вміст нітратів, що зумовлює використання виробниками значної кількості азотних добрив з метою швидкого зростання та отримання раннього врожаю. Хоча нітрати самі собою не є отруйними для людини, їхні метаболіти — нітрити та інші реакційно­здатні проміжні сполуки азоту можуть бути шкідливими для здоров’я, викликаючи низку негативних наслідків, таких як метгемоглобінемія (нітрити блокують транспортування кисню кров’ю, що може призвести до кисневого голодування, яке є особливо небезпечним для дітей грудного віку), проблеми з травленням та метаболізмом, зменшення вироблення тиреоїдних гормонів Т₃ і Т₄, зниження імунітету, порушення репродуктивної функції, розвиток онкологічних захворювань (Toxicological Profile for Nitrate and Nitrite, 2017; Luetic S. et al., 2023). Важливо відмітити, що рівні нітратів у листових овочах зазвичай є вищими, ніж у коренеплодів, а у коренеплодів — вищими, ніж у фруктів (Salehzadeh H. et al., 2020).

Для захисту ранніх овочів та фруктів від шкідників та хвороб виробники можуть використовувати такі хімічні засоби захисту рослин, як пестициди. Неправильне використання або недотримання термінів очікування після обробки може призвести до їх накопичення в рослинах. Потрапляючи в організм людини з їжею, пестициди можуть викликати гострі отруєння (у високих дозах пестициди можуть викликати нудоту, блювання, головний біль, запаморочення, слабкість), а при тривалому впливі — тератогенність, численні хронічні патологічні стани, такі як алергія, нервові розлади, гормональні та ендокринні порушення та навіть чинити канцерогенний вплив. Повідомляється, що у всьому світі щорічно близько 3 млн осіб труїться, а 200 тис. помирають через вплив пестицидів (Ahmad M.F. et al., 2024).

Не можна й оминути й такий аспект, як поживність. Починаючи з 1940-х років, урожайність сільськогосподарських культур на душу населення постійно зростала завдяки інтенсивним методам землеробства і, зокрема, штучному внесенню добрив та використанню пестицидів. Попри відносно достатню кількість їжі у світі фіксуються численні випадки недоїдання, що зумовлює споживання продуктів низької поживності (йдеться про понад 2 млрд осіб, у яких відмічається недостатність мікроелементів). Повідомляється, що такі поширені фрукти, як яблука, апельсини, манго та банани, а також овочі, наприклад, помідори та картоп­ля, втратили свою поживну цінність майже наполовину або навіть й більше протягом останніх десятиліть. Одним з факторів зниження поживної цінності рослинних продуктів є порушення природного балансу при їх вирощуванні через зовнішнє втручання, зокрема використання нітратів та пестицидів (Bhardwaj R.L. et al., 2024).

Попри вірогідну токсичність ранніх овочів та фруктів, зумовлену вмістом шкідливих речовин, та низьку поживність, їх споживання також асоційоване з розвитком алергії, а саме вірогідністю розвитку у чутливих осіб орального алергічного синдрому (алергічної реакції) в ротовій порожнині після вживання алергенних продуктів, що виникає внаслідок перехресної реакції між респіраторними алергенами та структурно спорідненими білками у відповідних харчових продуктах (таблиця). На відміну від інших харчових алергій, оральний алергічний синдром є реакцією, обмеженою слизовою оболонкою порожнини рота та горла, що супроводжується їх свербежем та набряком, а іноді й розвит­ком шлунково-кишкових розладів (Kashyap R.R. et al., 2015).

Як мінімізувати ризики?

Попри визначену негативну сторону ранніх овочів та фруктів, повністю відмовлятися від їх споживання не варто. А щоб уникнути небажаних «неприємностей» або ж принаймні мінімізувати потенційні ризики, варто бути трохи обачнішими та дотримуватися наступних порад^{1, 3}:

• надавати перевагу регіональним продуктам у період їхнього природного дозрівання;
• ретельно мити овочі та фрукти під проточною водою, а деякі (наприклад огірки, редис або полуницю) замочувати на кілька годин у холодній воді (з метою виведення токсинів);
• за можливості зрізати шкірку та видаляти серцевину плодів (місця, у яких може накопичуватися найбільше нітратів);
• не зловживати ранніми овочами та фруктами (вживати в помірній кількості);
• при варінні овочів зливати першу воду. Варто відмітити, що процес варіння сприяє зниженню вмісту нітратів у сирих овочах (Salehzadeh H. et al., 2020);
• комбінувати овочі та фрукти з продуктами, багатими на вітамін С, який зумовлює виведення нітратів з організму (Lbban E. et al., 2023).

У пріоритеті — здоров’я

На жаль, навіть за умови дотримання всіх рекомендацій та обмежень, повністю гарантувати безпеку неможливо. Тому у випадку, коли уникнути небезпечного впливу ранньої городини не вдалося, своєчасне надання раціональної медичної допомоги може сприяти усуненню шкідливого впливу.

Тож, якщо після споживання овочів та фруктів розвиваються симптоми гострого отруєння — абдомінальний біль, здуття, нудота, блювання, діарея, за відсутності загрозливих симптомів (таких як часте блювання; блювання з прожилками крові; діарея, що триває більше 3 днів; значно виражений біль чи спазми в животі; підвищення температури тіла >38 °C; наявність проявів зневоднення (надмірна спрага, сухість у роті, порушення сечовипускання або його відсутність, значно виражена слабкість, запаморочення або непритомність, розвиток неврологічних симптомів (нечіткість зору, м’язова слабкість, поколювання в руках), дитячий вік)) ключовим аспектом є якнайшвидша евакуація потенційно небезпечних токсинів з організму за допомогою елімінаційного лікування (застосування ентеросорбентів на основі активованого вугілля, діосмектиту або гідрогель метилкремнієвої кислоти)⁴.

Дослідження свідчать, що разове або багаторазове застосування сорбентів є безпечним та корисним терапевтичним втручанням для пацієнтів, що отруїлися пестицидами, включно із хворими, які отримують відповідну антидотну терапію (наприклад як антидот при отруєнні нітратами призначається метиленовий синій, при отруєнні пестицидами — атропін) (Clinical Management of Acute Pesticide Intoxication: Prevention of Suicidal Behaviours, 2008).

Допомогти уникнути зневоднення може рясне пиття (дорослим за відсутності протипоказань — до 3 л на добу) та застосування сольових розчинів електролітів (натрію хлорид + натрію цитрат + калію хлорид + глюкоза)⁴.

За наявності діареї в нагоді можуть стати антидіарейні мікробні препарати (пробіотики і пребіотики): бактерії, що продукують молочну кислоту, сахароміцети буларді, їх комбінації⁴. При цьому не рекомендується застосовувати антидіарейні препарати, які пригнічують перистальтику, адже діарея є захисним механізмом (як і блювання), що сприяє виведенню потенційних токсинів з організму.

Варто зазначити, що при діарейному синдромі не потрібно відмовлятися від кисломолочних продуктів за винятком випадків підтвердженої алергії на коров’яче молоко (O’Ryan M.G. et al., 2024).

Зумовлювати зменшення вираженості болю та спазму в животі може застосування спазмолітиків⁴.

У разі розвитку симптомів алергії при споживанні ранніх овочів та фруктів хворому рекомендовано застосовувати антигістамінну терапію (антигістамінні лікарські засоби для системного застосування (дезлоратадин, диметинден, клемастин, левоцетиризин, лоратадин, мебгідролін, фексофенадин, хіфенадин, хлоропірамін, цетиризин), місцево в разі наявності висипу або ж виникнення проявів алергічного риніту — топічні антигістамінні препарати (азеластин, диметинден, лоратадин).

При підвищенні температури тіла показані анальгетики й антипіретики, а також нестероїдні протизапальні препарати.

Звичайно, що ранні овочі та фрукти можуть бути спокусливими, але варто пам’ятати про можливі ризики для здоров’я та перед їх споживанням зважувати з потенційною користю.

Інна Грабова

¹За даними Гарвардської медичної школи (Harvard Medical School — HMS) (www.health.harvard.edu).
²За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (www.who.int).
³За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) (www.cdc.gov).
⁴Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 5.01.2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!