Про жіночий цикл
У нормі у жінок менструальний цикл, який контролюється головним «центром управління» — віссю ГГЯ, може тривати в діапазоні 21–35 днів. Усе «починається» в одній з частин головного мозку — гіпоталамусі, який виділяє спеціальний гормон, що дає сигнал іншій частині — гіпофізу. Гіпофіз у відповідь виділяє фолікулостимулювальний гормон (ФСГ). Цей гормон потрапляє в яєчники і допомагає кільком фолікулам (маленьким «мішечкам», де знаходяться яйцеклітини) почати рости. Коли фолікули ростуть, вони починають виробляти гормон естроген. Цей гормон робить внутрішню оболонку матки (ендометрій) товстішою, готуючи її до можливої вагітності. Естроген також дає сигнал гіпофізу, щоб той зменшив вироблення ФСГ. Більшість фолікулів перестають рости, але один стає головним і продовжує розвиватися. Коли головний фолікул майже готовий, рівень естрогену швидко зростає і дає сигнал гіпофізу виділити інший гормон — лютеїнізувальний гормон (ЛГ). Стрімке підвищення ЛГ викликає овуляцію — вихід яйцеклітини з фолікула. Після виходу яйцеклітини фолікул перетворюється на жовте тіло. Воно починає виробляти гормон прогестерон, який допомагає підготувати і підтримувати внутрішню оболонку матки для можливої вагітності. Якщо вагітність не настає, жовте тіло перестає працювати через близько 2 тиж. Рівні прогестерону та естрогену знижуються, у результаті чого внутрішня оболонка матки відшаровується і починається менструація — кров’янисті виділення з матки. Коли рівні естрогену та прогестерону стають низькими, гіпоталамус і гіпофіз знову отримують сигнал починати новий цикл, і все повторюється (Gasner A. et al., 2023; Buck E. et al., 2024; Lord M. et al., 2024; Thiyagarajan D.K. et al., 2024).
Про нормальний та аномальний менструальний цикл
На кожній стадії репродуктивного життєвого циклу жінки від менархе (першої менструації) до періоду менопаузи (завершення репродуктивного періоду) можуть виникати зміни тривалості та кількості менструального циклу1, що може спричинити низка різних факторів.
Аменорея — це відсутність менструації у жінки репродуктивного віку, що може бути класифікована як первинна (відсутність менструації до віку 15 років або через 3 роки після початку формування молочних залоз (телархе)) або вторинна (відсутність менструації протягом ≥3 міс у жінки з попереднім регулярним менструальним циклом або ≥6 міс у будь-якої жінки з принаймні однією попередньою спонтанною менструацією) (Nawaz G. et al., 2024). Щоб виявити потенційне порушення, жінкам варто стежити за своїм менструальним циклом та використовувати засоби контрацепції, щоб уникнути незапланованої вагітності (Lord M. et al., 2024). Лікування затримки менструації залежить від того, що її спричинило1.
Ймовірні фізіологічні причини затримки та способи їх контролювати
Вагітність, період лактації та менопауза є поширеними фізіологічними причинами вторинної аменореї, поширеність якої становить близько 2–5% (Lord M. et al., 2024).
Вагітність — це одна з найочевидніших та найпоширеніших причин затримки менструації у жінки, яка веде активне статеве життя, навіть у випадку захищеного статевого акту (кожен метод контрацепції має певний відсоток невдач, і будь-яка жінка, у якої є менструація, є потенційно фертильною незалежно від віку) (Lord M. et al., 2024). Під час вагітності тривале підвищення рівня статевих гормонів пригнічує вісь гіпоталамус — гіпофіз — яєчники (ГГЯ) та створює стабільне внутрішньоутробне середовище, де може розвиватися вагітність (Gasner A. et al., 2023).
Щоб підтвердити наявність вагітності, фармацевт може запропонувати придбати та самостійно провести експрес-тести на виявлення вагітності, принцип дії яких ґрунтується на визначенні хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) — гормону, що синтезується в організмі жінки під час вагітності. ХГЛ — це майже «ідеальний» маркер вагітності, оскільки він швидко та стабільно підвищується на ранніх термінах вагітності та може бути виявлений у сечі. При використанні більшості сучасних тестів на вагітність (чутливість 25 од/л) позитивні результати можуть фіксуватися вже через 3–4 дні після імплантації. Негативний результат тестування через 1 тиж після затримки менструації майже повністю підтверджує, що жінка не вагітна (Gnoth C. et al., 2014; Chard T., 1992).
Одним з відомих здавна факторів затримки є лактаційна аменорея, особливо, якщо йдеться про молоду матір. Давно визнано, що жінки, які годують своїх дітей грудьми, тривалий час не мають менструацій (тривалість досить різноманітна і залежить від багатьох факторів, зокрема віку матері та подружжя, а також тривалості та частоти грудного вигодовування) (Calik-Ksepka A. et al., 2022). Відсутність менструацій при лактації зумовлена стійкою гіперпролактинемією (підвищеним рівнем гормону пролактину), що виникає через гормональне пригнічення осі ГГЯ з метою підтримки жіночого організму (Gasner A. et al., 2023).
Відновлення регулярних виділень зазвичай відбувається при припиненні грудного вигодовування та не потребує сторонньої терапевтичної корекції.
Менопауза — це природне і постійне припинення менструацій унаслідок дефіциту естрогену, не пов’язаного з патологічним процесом. Аменорея, яка триває 12 міс, знаменує кінець репродуктивного періоду жінки (у більшості у віці 45–56 років). У близько 80% усіх жінок у період менопаузи відмічаються супутні вазомоторні симптоми різного ступеня тяжкості, зокрема підвищене потовиділення в нічний час доби, підвищена частота серцебиття та прояви мігренозного головного болю, 50–75% жінок відчувають сечостатевий синдром, що супроводжується сухістю піхви, печінням, свербежем та подразненням, а майже 70% жінок мають психогенні прояви, які можуть включати гнів / дратівливість, тривогу / напруженість, депресію, втрату концентрації та самооцінки / впевненості. Окрім того, період менопаузи можуть супроводжувати розлади сну (проблеми із засипанням, пробудження раніше, ніж планувалося, і особливо пробудження кілька разів протягом ночі).
Для уточнення діагнозу і призначення раціонального лікування симптомів менопаузи жінка має звернутися до лікаря, який може призначити гормональну терапію, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну та засоби, що чинять дію на нервову систему. Коли йдеться про остеопороз у період менопаузи, можуть призначатися бісфосфонати та деносумаб. Зменшити вираженість симптомів може боротьба з ожирінням та корекція маси тіла (актуально для огрядних жінок), гіпноз та когнітивно-поведінкова терапія (Gasner A. et al., 2023; Peacock K. et al., 2023).
Щодо фармацевтичного втручання, то у разі, коли виключені вагітність та лактація, а йдеться про прояви менопаузи, першостільник за наявності ймовірних порушень сну для тимчасового полегшення стану може запропонувати прийом снодійних та седативних засобів, а також порадити правильно організувати умови праці й відпочинку, змінити режим харчування.
Додатково для поліпшення стану та з метою профілактики остеопорозу актуальними будуть поради зі збалансованою дієтою та рекомендації щодо застосування препаратів кальцію та вітаміну D2. Альтернативні терапевтичні варіанти можуть включати прийом фітоестрогенів, вітаміну Е, омега-3 жирних кислот, адаптогенів тощо (Peacock K. et al., 2023).
Варто відмітити, що не всі вікові зміни менструації відбуваються у дорослих та жінок літнього віку. У осіб молодого віку, особливо підлітків, у яких щойно почалися менструації, часто відмічається їх нерегулярність або відсутність. Біологічно жінки-підлітки мають високий ризик менструальної дисфункції через незрілість осі ГГЯ, що призводить до ановуляторних циклів, особливо в перші 2 роки після менархе (Buck E. et al., 2024; Nawaz G. et al., 2024).
Коли має місце вплив сторонніх факторів
Одним із найважливіших зовнішніх чинників, які впливають на менструальний цикл, є стрес. Зокрема, вплив значного стресу на організм спричиняє порушення вироблення гонадотропін-рилізинг-гормону, який регулює овуляцію і менструальний цикл та може призвести до затримки або відсутності менструації (Herman J.P. et al., 2016).
Якщо йдеться про вплив стресу, фармацевт може порадити зменшити за можливості вплив стресових факторів, а для тимчасового полегшення стану порекомендувати безрецептурні препарати відповідної дії — седативні, анксіолітики, антидепресанти (рослинного походження) та надати рекомендації щодо способів подолання стресу (повноцінний відпочинок і нормалізація сну (тривалістю не менше 8–9 год), оптимізація режиму харчування, достатня фізична активність, забезпечення адекватного психологічного настрою і контролю власної поведінки, планування діяльності, відмова від споживання алкоголю та куріння, фізична та психічна релаксація).
Окрім психологічного стресу (емоційного напруження, тривожності, депресії), фізичний стрес також відіграє роль. Надмірні фізичні навантаження, виснажливі дієти, різке зменшення або збільшення маси тіла, порушення режиму сну також можуть чинити подібний вплив (Chen L. et al., 2023).
Зокрема, нейроендокринні наслідки ожиріння проявляються у вигляді раннього початку статевого дозрівання та менархе, гіперандрогенії, що призводить до нерегулярних або відсутніх менструацій, аномальних маткових кровотеч, синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) та більшої частоти дисменореї та передменструальних розладів (Itriyeva K. et al., 2022; Seif M.W. et al., 2015).
Підтримання нормальної маси тіла може знизити ризик менструальних розладів і захистити від гінекологічних ускладнень ожиріння в дорослому віці.
Надмірні фізичні навантаження (наприклад інтенсивні тренування, особливо у професійних спортсменок) можуть спричинити зміни в гормонах гіпофіза та щитовидної залози, що може вплинути на овуляцію та менструацію (Speed C., 2007).
Лікування менструальної дисфункції, пов’язаної з фізичними вправами, насамперед спрямоване на відновлення нормального менструального циклу. Дієтичні консультації для забезпечення позитивного енергетичного балансу та достатнього споживання кальцію та вітаміну D, а також поради щодо зміни обсягу та інтенсивності тренувальних програм, зменшення впливу стресових факторів змагань можуть бути ефективним терапевтичним втручанням (Speed C., 2007).
Затримка менструації також може бути пов’язана з іншими медичними станами, такими як гормональні розлади або ж запальні чи хронічні захворювання, наприклад, пухлини гіпофіза або патологія репродуктивних органів, або ж бути зумовлена прийомом певних лікарських засобів, серед яких антидепресанти, антипсихотики, хімієтерапевтичні препарати та гормональні контрацептиви (на початку прийому або після їх припинення) (Buck E. et al., 2024).
Важливо розуміти, що фармацевт не є лікарем. Тому, якщо затримка значна (більше 1 тиж), повторюється, супроводжується іншими симптомами (болем, незвичними виділеннями, підвищенням температури тіла тощо) або є певні сумніви щодо наявності патологічних ускладнень чи є потреба в коригуванні прийому призначених жінці препаратів, фармацевт має обов’язково порадити звернутися до лікаря для встановлення причин та отримання спеціалізованої медичної допомоги.
Затримка менструації може бути викликана різними факторами — від цілком нешкідливих до тих, що потребують фахової медичної уваги. Своєчасне реагування на будь-які відхилення та звернення по медичну допомогу сприятимуть з’ясуванню причини та збереженню жіночого здоров’я.
1Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01 2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим