Урядові заходи з регулювання цін на ліки зацікавили Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець 7 квітня прокоментував це питання на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Ще в лютому на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України Уряд ухвалив постанову № 168 щодо стабілізації цін на лікарські засоби. «Питання доступу до лікарських засобів у складних умовах воєнного стану залишається одним з пріоритетних у сфері захисту прав людини. У цьому контексті постанова Кабінету Міністрів України № 168, спрямована на зниження цін на лікарські засоби, є логічним кроком держави у відповідь на зростання соціального запиту щодо регулювання фармацевтичного ринку», — зазначив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Водночас, за словами Д. Лубінця, проєкт постанови не надходив на розгляд та погодження до нього як до Уповноваженого, а деякі аспекти викликають занепокоєння. Він наводить приклад, коли у разі відсутності компенсаторних механізмів існує ризик, що частина аптечних закладів, особливо в малих населених пунктах, може втратити економічну спроможність працювати. «Це створює реальну загрозу скорочення аптечної мережі у віддалених регіонах — там, де й без того доступ до медичних послуг є обмеженим», — зауважив він.

За словами Д. Лубінця, маркетингові угоди, які заборонені постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) № 168, були одним з ключових джерел доходу для багатьох аптек і дистрибʼюторів, особливо малих. Тому всі економічні втрати, зокрема подорожчання енергоносіїв, логістики тощо, бізнес має покривати самотужки. Ба більше, втрати доходу за окремими позиціями компенсуються підвищенням цін на інші препарати. Тобто зниження цін стосується лише тих ліків, що включені до переліку Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України і ціни на які виробники пообіцяли знизити.

Водночас зауважимо, що асоціації, які представляють малий бізнес, зокрема невеликі аптечні мережі, неодноразово наголошували на тому, що такі мережі не мали з виробниками маркетингових угод і до їх заборони. Те ж саме повідомляють фізичні особи — підприємці, які мають 1–3 аптеки. Відповідно, маркетингові практики були поширеніші серед великих аптечних мереж.

«Як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, наголошую: реалізація соціально важливих реформ має ґрунтуватися на принципі пропорційності — між цілями державного регулювання і реальними можливостями учасників ринку. Право на доступ до ліків не обмежується ціною — воно включає також географічну та фізичну доступність аптек, асортимент життєво необхідних препаратів, безпеку і якість фармацевтичного обслуговування», — наголосив Д. Лубінець.

Він також звернувся до Міністерства охорони здоров’я та Державної регуляторної служби України з відповідними запитами щодо оцінки впровадження постанови КМУ № 168. «Ми очікуємо зваженої державної політики, яка дозволить водночас і знижувати ціни, і підтримувати інфраструктуру, що забезпечує це право», — додав Д. Лубінець.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Ірина 09.04.2025 4:26
А коли це цікаво невеликі аптечні заклади, особливо в малих населених пунктах мали хоч якісь компенсаторні механізми чи маркетингові договори ? Це працює лише для великих аптечних мереж, всі інші ніколи не мали маркетинговмх договорів чи додаткових виплат по будь-яким компенсаторним механізмам. Якось виживали при цьому. На них це не позначиться ніяким чином. Смішно читати, що хтось переживає за невеликі аптеки чи маленькі мережі, коли до цього все робилося для монополізації ринку та знищення невеликих мереж та одиночних аптек

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті