Здоровий сон — це реально

У вирі сучасного життя, сповненого стресів, перевантаження та постійної метушні, усе частіше трапляється так, що ніч, призначена для відновлення сил та відпочинку, перетворюється на випробування. Безсоння — стан, знайомий багатьом не з чуток, — не просто незручність, а серйозна проблема, що підриває фізичне та емоційне благополуччя людини. Відчуття розбитості вранці, зниження концентрації уваги протягом дня, дратівливість та погіршення загального самопочуття — лише деякі з наслідків хронічного недосипання. Розуміння причин виникнення безсоння, а також наявність ефективних стратегій його подолання є ключовими для повернення до повноцінного життя, наповненого енергією та гарним настроєм тим, хто стикнувся з цією проблемою.

Про розлади сну та причини їх виникнення

Сон є базовою потребою людини. Це надзвичайно складний процес в організмі людини, коли головний мозок знаходиться у стані відносного спокою та реагує головним чином на внутрішні подразники (Brinkman J.E. et al., 2023). Дорослі мають регулярно cпати щонайменше 7 год на добу. Дітям для повноцінного відпочинку потрібно від 10 до 17 год залежно від віку1.

Проте, на жаль, достатньо поспати, а іноді й просто заснути для багатьох виявляється справжньою проблемою. Недостатній або невідновлювальний сон може заважати нормальному фізичному, розумовому, соціальному та емоційному функціонуванню, впливати на загальний стан здоров’я, безпеку та якість життя (Karna B. et al., 2023).

Визначено, що близько 30% дорослого населення страждає принаймні на 1 або більше симптомів безсоння (інсомнії) — розладу сну, який характеризується труднощами із засинанням, підтриманням сну або раннім пробудженням, попри наявність достатнього часу та умов для того, щоб виспатися.

Точні причини безсоння невідомі. Проте вважається, що спричиняти розвиток цього розладу може середовище, генетичні, психологічні та поведінкові фактори. Зокрема, вік і стать є найбільш чітко визначеними демографічними факторами ризику, з підвищеною поширеністю серед жінок і осіб літнього віку, а також наявність супутніх захворювань, зокрема психічних (наприклад депресія), робота вночі (Roth T., 2007; Karna B. et al., 2023).

Проте безсоння — це не просто одна погана ніч сну. Це стан, який може суттєво впливати на фізичне та психічне здоров’я людини, її працездатність та якість життя.

Особи, що страждають на безсоння (гостре (короткочасне), яке триває кілька днів або тижнів, або хронічне (довготривале), що продовжується протягом ≥3 міс і виникає щонайменше 3 ночі/тиж), можуть скаржитися на постійну втому, денну сонливість, порушення уваги, концентрації або пам’яті, зниження соціальної, сімейної, професійної чи академічної успішності, порушення настрою, дратівливість (Karna B. et al., 2023; Riemann D. et al., 2024). Зокрема, визначено, що порівняно з тими, хто добре спить, люди, які страждають на безсоння, більш схильні до нещасних випадків, мають більшу кількість прогулів на роботі, зниження продуктивності праці, порушення когнітивної дисфункції та частіше хворіють (Roth T., 2007).

Щоб не допустити ймовірних ускладнень та підвищити якість життя пацієнта, навіть рідкісні скарги на безсоння потребують своєчасного реагування та активного лікування (Riemann D. et al., 2024).

Менеджмент безсоння

Відповідно до оновлених Європейських рекомендацій щодо безсоння2когнітивно-поведінкова терапія рекомендована як лікування першої лінії безсоння у дорослих будь-якого віку (включно з пацієнтами із супутніми захворюваннями), що може проводитися як в офлайн-, так і онлайн-формі (Riemann D. et al., 2024).

Когнітивно-поведінкова терапія безсоння включає набір специфічних психологічних і поведінкових технік допомоги, що буде особливо важливим для груп хворих, які можуть не переносити фармакологічне втручання (наприклад особи літнього віку через підвищений ризик побічних ефектів при застосуванні сильнодіючих снодійних засобів) (Karna B. et al., 2023).

Враховуючи той факт, що не кожен пацієнт задовільно відповідає на когнітивно-поведінкову терапію, лікування безсоння потребує й інших терапевтичних шляхів, таких як терапія обмеження сну, терапія контролю стимулів та релаксаційна терапія (наприклад медитація та дихальні вправи). Варто не забувати і про гігієну сну (Karna B. et al., 2023).

Що стосується фармакологічного лікування інсомнії, то лікар може призначати для короткочасного застосування (до 4 тиж) класичні бензодіазепіни, агоністи бензодіазепінових рецепторів та седативні антидепресанти, а також індивідуально можуть підбиратися антагоністи рецепторів орексину (прийом до 3 міс). Препарати з мелатоніном, як правило, рекомендуються для лікування безсон­ня у разі, коли в патогенезі захворювання наявне порушення циркадних ритмів, а також у пролонгованій формі при тривалій терапії безсоння у пацієнтів віком >55 років (прийом до 3 міс) (Riemann D. et al., 2024).

Що може порадити фармацевт?

Коли до аптеки звертається відвідувач зі скаргами на безсоння, першочергово потрібно дізнатися, чи немає у хворого загрозливих для життя симптомів (таблиця), які потребують термінового скерування до лікаря3.

Таблиця. Загрозливі симптоми, які потребують термінового звернення до лікаря3

  • Довготривале (>2 тиж) порушення сну;
  • повна відсутність сну впродовж >2 діб;
  • порушення сну супроводжується підвищенням артеріального тиску, вираженим головним болем, запамороченням, втратою свідомості, болем за грудиною, що іррадіює в ліву половину тіла, прискореним серцебиттям;
  • безсоння супроводжується відчуттям жару, підвищеним потовиділенням, сухістю в роті, судомами;
  • складне засинання і часті пробудження, викликані необхідністю відвідування туалету;
  • безсоння виникло на тлі застосування або відміни лікарських засобів.

До лікаря варто звернутися й тим, хто на постійній основі приймає деякі ліки (глюкокортикостероїди, тирео­їдні гормони, симпатоміметики, антиаритмічні засоби, гіполіпідемічні або седативні препарати, адаптогени, вітаміни) або страждає на такі хронічні захворювання, як розлади травного тракту, психічні захворювання, патологія дихальної, серцево-судинної чи ендокринної систем, захворювання м’язів та суглобів, інфекційні хвороби, синдром обструктивного апное уві сні, ураження головного мозку внаслідок травми або енцефаліту, або ж це період менопаузи чи вагітності у жінок (особливо ІІІ триместр). У кожному зазначеному випадку для коригування стану необхідно направити пацієнта на консультацію до лікаря3.

Для тимчасового полегшення стану фармацевт може порадити прийом снодійних та седативних засобів на основі валеріани, пасифлори та доксиламіну3.

Зокрема, визначено, що екстракт валеріани має сприятливий профіль безпеки та є ефективним при прийомі щодо суб’єктивного підвищення загальної якості сну (Valente V. et al., 2024). Встановлено, що прийом екстракту валеріани сприяє збільшенню тривалості сну, зниженню тривожності та денної сонливості, а також покращенню відчуття бадьорості після пробудження (Chandra Shekhar H. et al., 2024).

У дослідженні також зафіксовано позитивний вплив пасифлори на об’єктивні параметри сну, включно із загальною тривалістю сну на полісомнографії у дорослих із безсонням (Lee J. et al., 2020).

Зі свого боку, короткотривалий прийом препарату з доксиламіном чинить значний позитивний клінічний вплив при короткочасному безсонні (Melnikov A.Y. et al., 2017).

Окрім вищезазначених снодійних засобів, працівник першого столу може також порадити додатково збагатити раціон дієтичними добавками з мелатоніном4.

Ендогенний мелатонін є природним гормоном, який в основному синтезується і виділяється в шишкоподібній залозі. Він регулює цикли сну та неспання в організмі шляхом взаємодії із супрахіазматичним ядром гіпоталамуса та сітківки. Найвідомішим призначенням мелатоніну є його роль у сприянні сну та пригніченні сигналів, що сприяють неспанню. Так, Американська академія сімейних лікарів (American Academy of Family Physicians — AAFP) підкреслює ключову роль мелатоніну в розв’язанні проб­лем, пов’язаних зі сном, зокрема безсонням. У дослідженні виявлено, що пацієнти, які споживали продукти з мелатоніном, відмітили середнє скорочення затримки настання сну на близько 7 хв, збільшення загальної тривалості сну на близько 8 хв і суб’єктивно повідомили про підвищення якості свого сну порівняно з тими, хто отримував плацебо. Окрім того, мелатонін схвалений Американською академією медицини сну (American Academy of Sleep Medicine — AASM) для лікування розладу поведінки уві сні, пов’язаного зі швидкими рухами очей і розладами циркадного ритму. А в деяких дослідженнях підтверджено його важливу роль у терапії первинного безсоння, посттравматичного пошкодження головного мозку, безсон­ня, пов’язаного з віком, розладів сну унаслідок швидкої зміни часових поясів, під час позмінної роботи, нейродегенеративних розладів і профілактики мігрені (Savage R.A. et al., 2024).

Попри фармакологічне втручання, важливо нагадати хворому, що за наявності факторів, які можуть спричиняти виникнення порушень сну (стрес, емоційне перевантаження, робота в нічну зміну, швидка зміна часових поясів, зловживання психоактивними речовинами (алкоголем, кофеїном, нікотином, психостимуляторами, наркотиками), нерегулярний розпорядок сну, незадовільні умови сну, неправильне харчування, гіподинамія, старечий вік (після 60–70 років) тощо), їх потрібно мінімізувати або повністю усунути3.

Зокрема, важливо дотримуватися раціонального режиму сну (намагатися лягати спати і прокидатися в один і той же час, не спати протягом дня) та режиму харчування, уникаючи пізніх вечер та обмежуючи кількість споживання рідини перед сном, не зловживати алкогольними напоями, кавою, курінням, достатньо часу приділяти фізичній активності та заняттям спортом (безпосередньо перед сном необхідно уникати інтенсивних фізичних навантажень), більше гуляти на свіжому повітрі, намагатися планувати активність заздалегідь, а також за можливості уникати стресових ситуацій1, 4. Важливо також підтримувати темну, спокійну та тиху обстановку в спальні, використовувати ліжко лише для сну, уникаючи перегляду телевізора, телефонів або читання. А в разі прийому седативних та снодійних препаратів варто уникати керування транс­портними засобами та роботи, що потребує підвищеної концентрації уваги (Karna B. et al., 2023).

Інна Грабова

1За даними пресцентру Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України (moz.gov.ua).
2The European Insomnia Guideline: An update on the diagnosis and treatment of insomnia, 2023 (Riemann D. et al., 2023).
3Протоколи фармацевта (Наказ МОЗ України від 5.01.2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua).
4За даними Національного інституту серця, легень і крові (The National Heart, Lung, and Blood Institute — NHLBI) (www.nhlbi.nih.gov).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті