Офісний синдром: коли за фізично легкою роботою маскуються тяжкі наслідки

Малорухливий спосіб життя — негативний «тренд» сучасності

Людське тіло створене для руху. Рух важливий як для фізичного, так і психічного здоров’я, та навіть для виживання (Stults-Kolehmainen M.A. et al., 2023). Але, на жаль, в умовах сучасного світу люди починають рухатися менше. Останні дані свідчать про те, що середньостатистична людина веде сидячий спосіб життя протягом 8–9 год на день, причому більша частина цієї сидячої поведінки — на робочому місці (Radwan А. et al., 2021). Однією з найбільш пасивних категорій населення на сьогодні вважаються офісні працівники (Lazko O. et al., 2021), які сидять більше 7 год на день поспіль. І це доволі небезпечно, адже, як визначено, рівень смертності підвищується на 2% за кожну годину сидіння і може досягати 8% за годину, якщо загальний послідовний час, проведений сидячи, перевищує 8 год на день (Thivel D. et al., 2018).

Складний комплекс розладів та ускладнень, пов’язаних із малорухомим способом роботи в офісі, прийнято називати офісним синдромом (Lazko O. et al., 2021). Попри те що цей термін не є офіційним медичним діагнозом, він широко використовується для опису сукупності низки проблем зі здоров’ям, пов’язаних з офісною працею. А це й біль у спині та шиї, і головний біль, і проблеми з очима, і порушення кровообігу, і загальна слабкість та втома. І це лише вершина айсберга! Недостатня фізична активність є провідним фактором ризику глобальної смертності, а регулярна відсутність фізичної активності може призводити до скорочення тривалості та погіршення якості життя, а також до розвитку низки неінфекційних захворювань, таких як серцево-судинні хвороби, цукровий діабет, рак молочної залози та товстої кишки, розлади психічного здоров’я, порушення метаболізму тощо (Daniele A. et al., 2022; Stults-Kolehmainen M.A. et al., 2023).

Наразі немає глобальних оцінок малорухливої поведінки, але технологічні інновації та перехід до більш сидячих професій та розваг, а також використання особистого моторизованого транспорту, дуже ймовірно, зумовлюватимуть швидку зміну моделей активності та збільшення мало­рухливої поведінки у всьому світі¹.

Як тривале сидіння шкодить кровообігу?

Хоча біль у спині та шиї часто вважається одним із найпоширеніших симптомів офісного синдрому, порушення кровообігу є фундаментальною проблемою, яка лежить в основі багатьох інших проявів і є дуже частою через специфіку офісної роботи (Lazko O. et al., 2021). Коли людина сидить годинами безперервно, відбувається низка негативних процесів, як-от сповільнення кровотоку, через яке страждають нижні кінцівки (активність м’язів ніг (особливо литкових) відіграє роль своєрідної «помпи», допомагаючи венам проштовхувати кров назад до серця, долаючи силу тяжіння; при тривалому сидінні ця «м’язова помпа» практично не працює, що призводить до уповільнення венозного відтоку), накопичення (застій) крові у венах ніг та малого таза, що підвищує тиск на стінки судин, погіршення еластичності та тонусу судинних стінок. Своєю чергою, застій крові та потенційні мікропошкодження внутрішньої оболонки судин (ендотелію) створюють сприятливі умови для формування кров’яних згустків (тромбів) (Thijssen D.H. et al., 2010; Waheed S.M. et al., 2023; Zemaitis M.R. et al., 2023). Це може навіть провокувати розлади мозкового кровообігу (Danie­le A. et al., 2022). Тривале ігнорування потреб організму в русі може призвести до розвитку таких серйозних захворювань, пов’язаних із кровообігом, як варикозне розширення судин, тромбоз глибоких вен, хронічна венозна недостатність, геморой тощо (Healy B. et al., 2010; Piazza G., 2014; EHA Shallaly G. et al., 2023; Patel S.K. et al., 2024).

Навіть невеликі зміни у щоденній рутині можуть мати велике значення!

Офісна робота, попри свою уявну безпеку, створює знач­ні ризики, зокрема, для системи кровообігу через тривале сидіння. Розуміння цих ризиків та вжиття простих, але регулярних профілактичних заходів — ключ до збереження здоров’я судин та запобігання ускладненням.

Як окрему та найважливішу рекомендацію експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) визначають в обмеженні сидячого способу життя¹. Але як цього досягти, коли увесь день доводиться сидіти перед комп’ютером?

Зокрема, коли мова йде про офісну рутину, користь можуть принести регулярні мікроперерви (короткі перерви менше 10 хв), під час яких, наприклад, можна встати і пройтися по коридору або зробити легку розминку (Bennett A.A. et al., 2020). Активні мікро­перерви (2–3 хв легкої інтенсивної діяльності на кожні 30 хв сидячої роботи) можуть потенційно зменшити м’язово-скелетний дискомфорт, покращити кардіометаболічні маркери та допомогти полегшити втому та стрес, які відчуваються протягом робочого дня. Інші прийнятні вправи для активних мікроперерв можуть включати підняття ніг стоячи, присідання на стільці та піднімання сходами, особливо якщо робочий простір обмежений (Radwan А. et al., 2021). А от безпосередньо під час сидіння можна робити вправи для ніг (наприклад обертання стопами, піднімання на носки та п’яти, напруження та розслаблення м’язів стегон тощо)².

Не варто нехтувати й ергономікою робочого місця: потрібно слідкувати за правильною висотою стільця та столу, щоб ноги не були постійно зігнуті під гострим кутом або не звисали. Можна розглянути використання столів для роботи стоячи: чергування роботи сидячи та стоячи може значно зменшити негативний вплив нерухомості (Chandra А. et al., 2009).

Під час роботи необхідно вживати воду. Правильна гідратація допомагає підтримувати достатній об’єм крові, що є вирішальним для забезпечення ефективного транс­портування кисню та поживних речовин у клітини і тканини. При зневодненні кров згущується, потенційно підвищується ризик серцево-судинних розладів (Popkin B.M., 2010).

Поза роботою з метою компенсації сидячої роботи в пріоритеті мають стати регулярні фізичні навантаження. Дорослі, які ведуть дуже малорухливий спосіб життя, повинні прагнути досягти або перевищити верхні рівні рекомендованої фізичної активності від помірної до високої інтенсивності, що може бути частиною відпочинку та дозвілля (ігри, спорт або заплановані вправи), рухової активності (ходьба, їзда на велосипеді), роботи або домашніх справ у контексті щоденної професійної, навчальної, домашньої та громадської діяльності. Зокрема, рекомендується займатися аеробною фізичною активністю помірної інтенсивності 150–300 хв на тиждень або аеробною фізичною активністю високої інтенсивності 75–150 хв на тиждень, або еквівалентним поєднанням активності помірної та високої інтенсивності для отримання значної користі для здоров’я. Окрім того, рекомендується регулярно займатися м’язово-зміцнювальними вправами помірної або вищої інтенсивності, залучаючи всі основні групи м’язів, 2 або більше днів на тиждень. При цьому якщо людина наразі не є фізично активною, їй слід починати з невеликих обсягів фізичної активності та поступово збільшувати тривалість, частоту та інтенсивність¹.

Якщо людина має схильність до судинних розладів, важливо порадитися з медичним працівником й щодо такого профілактичного заходу, як носіння компресійного трикотажу (наприклад еластичних бинтів чи панчішно-шкарпеткових виробів), що часто використовується з фізіотерапевтичною метою при станах, пов’язаних із венозною та лімфатичною недостатністю нижніх кінцівок, включаючи варикозне розширення вен, лімфедему, венозну екзему та виразки, тромбоз глибоких вен і посттромботичний синдром. Варто відзначити, що використання компресії є консервативним заходом, що «не лікує», проте може суттєво полегшити симптоми та запобігти погіршенню стану (National Clinical Guideline Centre, 2013; Lim C.S. et al., 2014). Зокрема, фармацевт може допомогти визначити необхідний розмір (зазвичай потрібні заміри ноги), пояснити різницю між профілактичним (нижчий тиск) та лікувальним трикотажем (різні класи компресії), а також запропонувати профілактичний варіант трикотажу (вищі лікувальні класи мають рекомендуватися лікарем).

Фармакопідтримка осіб із офісним синдромом

Фармацевт при підозрі на офісний синдром у відвідувача аптеки, що проявляється венозною недостатністю (наявні скарги на важкість, набряки, біль у ногах, розширені вени), має порадити звернутися до лікаря для точної діагностики та призначення комплексного лікування.

Додатково в межах фармдопомоги може бути запропоновано безрецептурні топічні антитромботичні засоби та ангіопротектори на основі гепарину, троксерутину або есцину³, що можуть тимчасово полегшити симптоми або застосовуватися як частина профілактики чи комплексного лікування, призначеного лікарем.

• Так, антикоагулянт прямої дії — гепарин у складі місцевих засобів чинить протизапальну та місцеву знеболювальну дію, запобігає утворенню тромбів, сприяє розсмоктуванню утворених тромбів, тому може застосовуватися для профілактики та лікування різних венозних розладів, у тому числі тромбофлебіту та геморою⁴.
• Основним місцем накопичення природного біофлавоноїду троксерутину, який чинить ангіопротекторну і флеботонізуючу дію, є ендотеліальний шар венул. Його дія спрямована на зменшення набряку, болю, поліпшення трофіки та усунення різних патологічних порушень, пов’язаних із венозною недостатністю⁴.
• Застосування есцину, що є основною діючою речовиною у складі екстракту кінського каштану, є потенційно ефективним та безпечним короткостроковим лікуванням хронічної венозної недостатності, яку зазвичай супроводжують набряк, свербіж, напруження, затвердіння шкіри (дерматосклероз) та втома (Pittler M.H. et al., 2012). Показано, що екстракт насіння кінського каштана не лише значно зменшує вираженість суб’єктивних симптомів у пацієнтів із хронічною венозною недостатністю, таких як спазм гомілки, біль у ногах, свербіж, втома, але й зменшує об’єм ніг, щиколотки та окружність литок (Dudek-Makuch М. et al., 2015).

З метою підвищення тонусу вен, зниження проникності та ламкості капілярів, покращення лімфатичного відтоку, зменшення вираженості запалення у венозній стінці фармацевт може порадити венотонізуючі та венопротекторні засоби для перорального прийому на основі біофлавоноїдів (діосміну, гесперидину, рутину, троксерутину) або екстракту кінського каштану.

• Зокрема, визначено, що флавоновий глікозид діосмін має антиоксидантні, гіпоглікемічні, протизапальні, анти­мутагенні та противиразкові властивості та є ефективним при лікуванні хронічної венозної недостатності та геморою, особливо у поєднанні з іншим флавоноїдом — геспередином (Cazaubon M. et al., 2021; Huwait E. et al., 2022). Продемонстровано, що мікронізована очищена флавоноїдна фракція (діосмін + флавоноїди у вигляді гесперидину) чинить венотонічну та ангіопротекторну дію, зменшує розтяжність вен та веностаз, покращує мікроциркуляцію, знижує проникність капілярів та підвищує їхню резистентність, а також поліпшує лімфатичний дренаж, збільшуючи лімфатичний відтік⁴.

При появі тривожних симптомів (різкий біль, сильний набряк однієї ноги, зміна кольору шкіри, затвердіння по ходу вени) потрібно негайно звернутися до лікаря, оскільки це може вказувати на розвиток ускладнень!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!