Щоб не утримувати у собі зайве

Що «приховує» детоксикація?

Щодня людина піддається впливу сотень токсичних речовин ендогенного та екзогенного походження, серед яких радикальні форми кисню та чужорідні сполуки — ксенобіо­тики, багато з яких з’явилися, у тому числі внаслідок експоненційного підвищення синтезу хімічних сполук. Пролонгована експозиція та порушення процесів виведення ксенобіотиків підвищують схильність організму до тканинних пошкоджень та порушення репаративних процесів. Більше того, механізми, за допомогою яких забруднювачі навколишнього середо­вища чинять руйнівний вплив на здоров’я, можуть включати пошкодження тканин, ендокринну передачу сигналів, генотоксичність, інгібування ферментів, окиснювальний стрес, спричиняючи розвиток ожиріння, серцево-судинних захворювань, нейрокогнітивних порушень, репродуктивної патології тощо. Враховуючи значний вплив токсинів, розуміння важливості детоксикації є доволі актуальним (Aronica L. et al., 2022; Panda C. et al., 2023).

Детоксикація — життєво важливий фізіологічний процес в організмі, спрямований на усунення або нейтралізацію токсинів. Сприяти процесу детоксикації в медицині навчилися шляхом знезараження отрути, що потрапила всередину, застосовуючи елімінаційну та антидотну терапію або використовуючи такі методи, як діаліз (штучне очищення крові) чи хелатування (виведення з організму важких металів за допомогою хелатів) (Ornillo C. et al., 2020). Щодо нетрадиційної медицини, то вона під детоксикацією визначає підтримку та очищення організму за допомогою різних альтернативних способів (Allen J. et al., 2011). Визначено, що харчові втручання можуть позначатися на функції I та II фаз детоксикації, у такий спосіб впливаючи на чутливість організму та реакцію на токсичний вплив, та сприяти остаточному виведенню токсинів з організму у фазі елімінації (фазі III), головним чином через сечу або кал (Aronica L. et al., 2022). Наприклад, сприятливий вплив на печінку, яка вважається одним із найважливіших органів детоксикації, може чинити споживання зелених листових овочів, що містять велику кількість антиоксидантів, завдяки яким можливе підвищення детоксикації II фази в цьому органі (Allen J. et al., 2011; Panda C. et al., 2023).

Закреп як додаткове навантаження

Попри те що організм має власні ефективні механізми для нейтралізації та виведення більшості шкідливих речовин, тривала затримка випорожнень може порушувати ці процеси та створювати додатковий стрес для організму.

Фізіологічною нормою у різних людей є кількість випорожнень від 2–3 разів на добу до 1 разу на 2–3 дні.

Закреп — порушення функції кишечнику, яке проявляється збільшенням інтервалу між актами дефекації (>48 год) порівняно з індивідуальною фізіологічною нормою або систематичне недостатнє випорожнення кишечнику¹.

Повідомляється, що хронічні закрепи уражують близько 20% населення у світі. А тягар для здоров’я, пов’язаний із ними, може бути доволі суттєвим. Зокрема, прояви закрепів, особливо абдомінальні симптоми (здуття живота, абдомінальний біль) та непередбачуваний час дефекації, корелюють зі зниженням продуктивності праці та повсякденної активності (Ota T. et al., 2024).

Лікування закрепу необхідно розпочинати із немедикаментозних методів¹, таких як зміни способу життя, серед яких модифікація раціону харчування та належна фізична активність, підтримка концепції здорового або регулярного випорожнення та метод біологічного зворотного зв’язку (Portalatin M. et al., 2012).

Важливо повноцінно та збалансовано харчуватися. Раціон має включати кислі фрукти, сирі та ферментовані овочі, фруктово-овочеві соки, гречану кашу, кисломолочні продукти, а також продукти, багаті на харчові волокна (клітковину)¹.

Клітковина — це природний «скрубер» для кишечнику, що відіграє ключову роль у підтримці здоров’я травної системи та очищенні організму, зокрема з метою зменшення вираженості симптомів при легких і помірних формах закрепу. Її групують на розчинну (пектин, камедь і слиз), природними джерелами якої є фрукти, овочі, бобові, та нерозчинну (целюлоза, геміцелюлоза, лігнін), яка є переважно у складі цільнозернових продуктів та овочів. Споживання клітковини сприяє збільшенню об’єму калу та стимуляції перистальтики, що допомагає відновити регулярність випорожнень, а з ними й процес елімінації токсинів з організму природним шляхом (Dhingra D. et al., 2012; Ioniță-Mîndrican C.B. et al., 2022). Сучасні рекомендації щодо споживання клітковини для дорослих чоловіків становлять 30–35 г/добу і 25–32 г/добу для жінок. На жаль, наразі населення споживає недостатню її кількість, тому пропонується збільшити її споживання на 50% порівняно з поточним рівнем (Barber T.M. et al., 2020). Варто відмітити, що, окрім продуктів, багатих на клітковину, збагатити раціон тих, хто страждає на закрепи, можуть і дієтичні добавки, які її містять та наразі в широкому асортименті представлені на ринку.

Не варто забувати й про належну гідратацію. Якщо немає проблем зі здоров’ям, дорослій людині корисно випивати не менше 1,5 л води на добу. Також необхідно бути активним: більше рухатися, приймати водні процедури, гуляти на свіжому повітрі та висипатися. Крім того, важливо привчити свій організм відвідувати туалет вранці, після сніданку. За наявності геморою або тріщин заднього проходу — виконувати щоденні гігієнічні процедури з використанням пом’якшувальних засобів¹.

У разі якщо нефармакологічний підхід не зменшує вираженість симптомів закрепу, до його лікування можуть бути залучені проносні засоби (Portalatin M. et al., 2012). Зокрема, при скаргах на закреп фармацевт за відсутності загрозливих для життя симптомів може рекомендувати безрецептурні проносні лікарські засоби¹. Так, ефект контактних проносних засобів¹ (бісакодилу, глікозиду сени, натрію пікосульфату, рицинової олії)¹ зазвичай залежить від дози: низькі дози запобігають всмоктуванню води та натрію, тоді як високі — стимулюють секрецію натрію, а потім води у просвіт товстої кишки (Portalatin M. et al., 2012). Іншим фармакологічним варіантом можуть бути засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту¹, наприклад, подорожник яйцевидний (блошиний)¹, який має високу здатність зв’язувати воду та у 85% пацієнтів без аномальної фізіології при застосуванні зумовлює суттєве поліпшення стану або майже повне зникнення проявів закрепу (Portalatin M. et al., 2012). Серед потенційно можливих проносних засобів провідне місце займають й осмотичні проносні засоби (лактулоза, магнію сульфат, макрогол)¹. Лактулоза є складно засвоюваним синтетичним дисахаридом галактози і фруктози, що при застосуванні сприяє перистальтиці та секреції кишечнику, солі магнію, створюючи гіперосмолярне внутрішньопросвітне середовище, сприяють нормалізації акту дефекації, а макрогол (поліетиленгліколь — ПЕГ)  при застосуванні зменшує вираженість хронічного запору у 77% пацієнтів проти 20% осібпацієнтів у групі плацебо (Portalatin M. et al., 2012). Також можуть стати в нагоді й проносні засоби у формі клізм¹, у яких наявний у складі докузат натрію¹, що може стимулювати секрецію рідини тонким і товстим кишечником і, як виявлено, при застосуванні підвищувати частоту випорожнень у ¹/₃ досліджуваних пацієнтів (Portalatin M. et al., 2012). Додатково для зменшення вираженості симптомів закрепу фармацевти можуть рекомендувати використовувати в раціоні цукрові спирти, зокрема сорбіт, що, як виявляється, може зумовлювати ефект, подібний до лактулози (Portalatin M. et al., 2012).

Важливо відзначити, що застосування проносних засобів — тимчасове рішення: вони можуть бути ефективними в певних ситуаціях, але не повинні бути основним методом очищення організму (Bashir A. et al., 2024).

У разі якщо закреп виник на тлі прийому деяких ліків (антацидів, антигістамінів, антидепресантів, нейролептиків, психотропів, антагоністів кальцію, препаратів заліза, ентеросорбентів, опіоїдів), варто звернутися до лікаря за консультацією щодо їх подальшого застосування¹.

Пробіотики з метою детоксикації?

Здоровий кишечник є ключовим для ефективного очищення організму, оскільки саме тут відбувається більшість процесів детоксикації, у яких беруть участь пробіотики (Aziz T. et al., 2024).

Пробіотики — живі мікроорганізми, які в разі їх споживання в достатній кількості можуть приносити користь для здоров’я, особливо для травної системи. Вони допомагають відновити та підтримувати баланс мікрофлори кишечнику, яка відіграє важливу роль у перетравленні їжі, засвоєнні поживних речовин, синтезі вітамінів та захисті від патогенних бактерій, детоксикувати ксенобіотики та забруднювачі навколишнього середовища, біотрансформувати мікотоксини в харчових продуктах, синтезувати вітамін K, рибофлавін і фолієву кислоту, а також ферментувати неперетравлену клітковину в товстій кишці, модулювати імунну відповідь, у такий спосіб підвищуючи цілісність кишкового бар’єра. Їхня діяльність пов’язана з модуляцією кишкової мікрофлори, пом’якшенням харчової непереносимості, підвищенням біодоступності макро- та мікроелементів і зменшенням вираженості алергічних випадків у чутливих осіб (Cristofori F. et al., 2021; Latif A. et al., 2023; Mazziotta C. et al., 2023; Nami Y. et al., 2024). Враховуючи визначену здатність пробіотиків реагувати на патогени, грибкову інфекцію, мікотоксини, токсичність акриламіду, бензопірен і важкі метали, науковці дійшли висновку, що застосування конкретних пробіотичних штамів може чинити позитивний вплив на здоров’я. Крім того, процес максимізації біодетоксикації можна здійснити за допомогою асоціації пробіотиків та біо­активних сполук (Pop O.L. et al., 2022). До природних джерел пробіотиків належать кисломолочні продукти (йогурт, кефір, квашена капуста, кімчі) (Chilton S.N. et al., 2015). Також на ринку представлені лікарські засоби (пробіотики)² та дієтичні добавки, які можуть містити пробіотичні штами, що можуть бути корисним допов­ненням раціону з метою підтримки фізіологічної детоксикації організму.

Важливо пам’ятати, що коли йдеться про детоксикацію організму, то на увазі мається не використання неаргументованих та науково не підтверджених екстремальних очищувальних дієт або програм очищення, які обіцяють швидкі результати, але здебільшого нічого, окрім шкоди здоров’ю, не приносять, а комплексний підхід, що включає підтримку здорового способу життя³, у тому числі регулярне споживання достатньої кількості клітковини, а також за потреби додаткові терапевтичні втручання, такі як застосування проносних засобів, що можуть забезпечити швидке полегшення стану, та пробіотиків, які можуть підтримати здоров’я травної системи, сприяти виведенню токсинів та покращити загальне самопочуття.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!