Знову на висоті, або Як допомогти відновити «чоловічу силу»?

Всесвітньою організацією охорони здоров’я визначено, що сексуальне здоров’я має фундаментальне значення для фізичного та емоційного здоров’я та благополуччя. Для реалізації сексуальної функції чоловік проходить 5 стадій: бажання, збудження, плато, оргазм та розрішення. Однак проблеми з ерекцією на будь-якій із цих стадій можуть значно знизити рівень задоволеності життям. За поперед­німи оцінками, кількість пацієнтів з еректильною дисфункцією у поточному 2025 р. може досягти показника більше 320 млн чоловіків у світі (Min S. et al., 2024).

Про еректильну дисфункцію

Еректильна дисфункція (імпотенція) — розлад, що може проявлятися на перших 3 етапах цього циклу та визначається як постійна або періодична нездатність досягти та підтримувати ерекцію статевого органа, достатню для статевого акту. Проте це не лише фізіологічне порушення, але й стан, який має значні серйозні наслідки для психічного здоров’я та міжособистісних відносин.

Симптоми еректильної дисфункції можуть бути різними та включати відсутність ранкової ерекції, неможливість досягти ерекції навіть при зовнішній стимуляції, уповільнення настання ерекції або її повну відсутність, передчасну еякуляцію, слабку ерекцію, необхідність сильної стимуляції для підтримки ерекції та нездатність підтримувати ерекцію до завершення статевого акту. Зниження лібідо (статевого потягу) також може бути симптомом еректильної дисфункції, як і труднощі з досягненням оргазму. У деяких випадках ерекція може виникати, коли статева активність не передбачається (Rowland D.L., 2012).

Раніше помилково вважали розлад потенції суто психо-­сексологічним симптомом. Проте було визнано, що постійно збільшується кількість доказів, що підтверджують роль органічних факторів у патофізіологічних механізмах, які лежать в основі цієї патології. Частота та поширеність її зростає з віком (переважно уражує чоловіків віком старше 40 років, проте може відмічатися і серед молоді) і пов’язана з погіршенням загального стану здоров’я та наявністю супутніх захворювань.

Етіологія еректильної дисфункції досить різноманітна. Будь-який патологічний процес, який уражує артерії статевого члена, нерви, рівень гормонів, гладком’язову тканину, корпоральний ендотелій або білкову оболонку, може спричинити імпотенцію. Це як фізичні фактори, як-от серцево-судинні захворювання та порушення кровообігу (атеро­склероз, гіпертензія), метаболічні та гормональні порушення (цукровий діабет, знижений рівень тестостерону), неврологічні розлади, побічні ефекти від прийому деяких лікарських засобів (наприклад опіоїдів), зловживання алкоголем та куріння, ожиріння, хвороби передміхурової залози, травми та операції в ділянці таза, так і психологічні причини (стрес, тривожність, депресія, проблеми у стосунках, низька самооцінка, страх невдачі), або їх поєднання (Corona G. et al., 2023; Leslie S.W. et al., 2024).

Терапевтичний менеджмент

На щастя, еректильна дисфункція більше не є табуйованою темою, як колись. Завдяки прогресу постійно розробляються нові методи лікування, які допомагають чоловікам отримати і зберегти здорову ерекцію. Проте важливо, щоб кожен з них пам’ятав, що імпотенція — це медична проблема, яка у більшості випадків піддається лікуванню, а не особиста невдача, якої варто соромитися. Дотримуючись раціонального підходу, хворий може покращити свою статеву функцію, повернути собі впевненість та підвищити якість свого життя (Corona G. et al., 2023).

До лікування еректильної дисфункції необхідно підходити з мультидисциплінарної точки зору, яка враховує різноманітну та біопсихосоціальну природу сексуальної функції, включаючи як модифікацію способу життя (відмова від шкідливих звичок, збалансоване харчування, регулярна фізична активність, контроль маси тіла, достатній сон та за можливості уникання стресу) та психологічні втручання, так і фармакологічну підтримку (Maiorino M.I. et al., 2015; Dewitte M. et al., 2021).

Зокрема, відмова від куріння та обмеження вживання алкоголю, здорове харчування з низьким вмістом насичених жирів, регулярна фізична активність, контроль маси тіла, ефективні методи управління стресом, достатній відпочинок, сон та регулярна статева активність є важливими для лікування та профілактики імпотенції.

• Наприклад, деякі дослідження свідчать про те, що збалансований раціон харчування, багатий на овочі та фрукти, пов’язаний з низькою поширеністю еректильної дисфункції як у загальній, так і в клінічній популяції. Більше того, великі проспективні когортні дослідження виявили позитивний зв’язок між середземноморською дієтою та моделями здорового харчування з високим вмістом продуктів, багатих на флавоноїди, та рівнем захворюваності.
• Малорухливий спосіб життя подвоює ризик розвит­ку еректильної дисфункції, тоді як фізична активність визначена як найсильніший фактор здорового способу життя, пов’язаний з її покращенням, зокрема, за рахунок зменшення маси тіла та підвищення виробництва ендотеліального оксиду азоту.
• Психологічне консультування може бути ефективним при психогенній еректильній дисфункції, допомагаючи впоратися зі стресом, тривожністю, депресією та проб­лемами у відносинах.
• Когнітивно-поведінкова терапія буде корисною з метою виявлення та зміни негативних думок та поведінки.

У деяких випадках зазначеної етіологічної терапії може бути достатньо для лікування. Однак інколи вона може потребувати підтримки симптоматичної фармакологічної терапії (Corona G. et al., 2023). Зокрема, може бути призначено тестостеронзамісну терапію та застосування селективних зворотних інгібіторів циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), специфічної фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5), внутрішньокавернозні ін’єкції простагландинів або введення простагландинів в уретру, інтрауретральні супозиторії, протезування пеніса, використання вакуумних еректорних пристроїв (пенісні помпи) тощо¹.

Про інгібітори ФДЕ-5

Рекомендації Американської урологічної асоціації (American Urological Association — AUA) визнають, що будь-який варіант лікування може бути застосований як терапія першої лінії, однак інгібітори ФДЕ-5 є найбільш оптимальним лікуванням першої лінії.

Фізіологічний механізм, що зумовлює ерекцію, включає вивільнення оксиду азоту у кавернозних тілах під час сексуального збудження. Вивільнений оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що стимулює підвищення рівня циклічного цГМФ, що, своєю чергою, викликає розслаблення гладких м’язів кавернозних тіл, сприяючи притоку крові. Фермент фосфодіестераза-5 (ФДЕ-5) відповідає за розщеплення цГМФ. Інгібітори ФДЕ-5 блокують дію цього ферменту. У результаті рівень цГМФ залишається підвищеним довше, що сприяє тривалішому розслабленню гладких м’язів і підтримці ерекції за наявності сексуальної стимуляції (ElHady A.K. et al., 2023).

Зокрема, близько 60% пацієнтів, які приймають інгібітори ФДЕ-5 як терапію першої лінії за потреби, демонструють хорошу відповідь на лікування, яка визначається як ерекція з достатньою жорсткістю для проникнення (McMahon C.G., 2019; Soyeun Kim et al., 2021).

Продемонстровано, що застосування інгібіторів ФДЕ-5 може:

• бути ефективним у чоловіків із цукровим діабетом (хоча відповідь може бути меншою, ніж у чоловіків без цієї патології) (Defeudis G. et al., 2022);
• стати в нагоді при еректильній дисфункції, спричиненій психологічними факторами, допомагаючи подолати тривогу та підвищити впевненість (Dewitte M. et al., 2021);
• сприяти відновленню еректильної функції після операції на передміхуровій залозі (Goh H.J. et al., 2022);
• покращити якість статевого життя та самопочуття, а також підвищити задоволення від статевого акту (Dean J. et al., 2006).

Варто відмітити, що ефективність інгібіторів ФДЕ-5, що представлені в українському аптечному асортименті такими лікарськими засобами, як силденафіл, тадалафіл, аванафіл, варденафіл та уденафіл², доводять численні наукові дослідження (Dhaliwal A. et al., 2023).

Так, виявлено значне покращення сексуальної функції у чоловіків, які приймали силденафіл, порівняно з групою плацебо. Ці дослідження оцінювали здатність досягати та підтримувати ерекцію, достатню для статевого акту (Hatzimouratidis K. et al., 2006). З часом аналогічні плацебо-контрольовані дослідження були проведені для інших інгібіторів ФДЕ-5, і всі вони продемонстрували значну ефективність порівняно з плацебо в покращенні різних показників сексуальної функції, таких як твердість ерекції, її тривалість та задоволеність від статевого акту (Morales A.M. et al., 2009; Goldstein I. et al., 2012; Kang S.G. et al., 2013; Shamohammadi I. et al., 2022; Jagdish R.K. et al., 2023).

Призначення інгібіторів ФДЕ-5 також рекомендоване у випадку неефективності відповідного етіологічного лікування та у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком (Corona G. et al., 2023).

Еректильна дисфункція є складним станом, на який впливає безліч факторів, включаючи фізичне та психологічне здоров’я, а також спосіб життя. Проте своєчасне звернення до лікаря, у тому числі призначення ним інгібіторів ФДЕ-5, може забезпечити поліпшення сексуального здоров’я, загального самопочуття та якості життя як чоловіків, так і їхніх партнерів.

Фармацевт, своєю чергою, під час відпуску призначених ліків має наголошувати, що результат лікування залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, супутніх захворювань, очікувань щодо часу дії та частоти статевих актів, та нагадати, що прийом інгібіторів ФДЕ-5 не може повністю позбавити від імпотенції, проте може допомогти тимчасово покращити еректильну функцію за наявності сексуальної стимуляції.

У житті чоловіка не повинно бути невдач, а єдиною його слабкістю має бути лише жінка!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!