Великодні частування, або Як «розговітися» без наслідків для здоров’я

Деякі медико-фармацевтичні аспекти «розговіння»

Кількість, якість і склад їжі, а також час її прийому безпосередньо впливають на здоров’я, регулюючи доступність поживних речовин (Wu Q. et al., 2022; Binder A. et al., 2020). А деякі харчові стримування навіть можуть бути корисними для організму, особливо для осіб, схильних до надмірної маси тіла та ожиріння, або з підвищеним рівнем ризику розвитку цукрового діабету II типу (Li W. et al., 2024). Тому, коли йдеться про традиційні харчові обмеження під час церковного посту, зокрема, перехід на деякий час на легку рослинну їжу, то в цьому можна знайти й наукове підґрунтя. Серед іншого, підтверджено зв’язок між рослинною дієтою та зниженням ризику розвитку серцево-судинних захворювань, ожиріння та інших проблем зі здоров’ям (Sidhu S.R.K. et al., 2023).

Однак дієтичні обмеження мають і свою «зворотну» сторону, адже вони зумовлюють потенційне зниження вироблення ферментів, призначених для перетравлювання поживних речовин, що споживалися в мінімальному обсязі або зовсім були відсутні в раціоні. При цьому такі зміни можуть відбуватися не лише під час посту, а й в інших випадках лімітованого харчування (наприклад під час захоп­лення «жорсткими» дієтами для схуднення).

«Розговітися» або завершити етап Великого посту перед Великоднем та почати споживати заборонену до цього їжу (під час посту люди утримуються від вживання м’ясних, молочних продуктів, яєць та іншої їжі тваринного походження) — є традиційним етапом для більшості вірян.

Беручи до уваги такий значний контраст, як обмежувальна дієта посту та великодній «бенкет», здебільшого організм отримує «стрес». Адже український великодній стіл — це ціла палітра смаків та символів, де центральне місце посідає обрядова паска, щедро здобрена яйцями, молоком та маслом, поряд з нею — різнобарвні крашанки та ситні м’ясні делікатеси, що знаменують завершення пос­ту (домашня ковбаса, буженина, холодець, сало), молочні страви тощо. Раптово отримуючи велику кількість жирного, молочного та здоби, навіть організм тих, хто не дотримувався посту, може мати проблеми з травленням. Що вже й казати про тих осіб, хто має певні захворювання шлунково-кишкового тракту.

Вірогідні «побічні ефекти» святкових застіль

Травлення — складна комбінація різноманітних і багатомасштабних фізико-хімічних процесів, які «керують» прийомом їжі, розщепленням її до відповідних форм завдяки значній кількості травних ферментів, поглинанням основ­них одиниць, транспортуванням до відповідних органів і очищенням залишків відходів. Вади в будь-якому аспекті травлення можуть призвести до виникнення дискомфорту, шлунково-кишкових симптомів і нездатності засвоювати певні поживні речовини (Sensoy I., 2021; Patricia J.J. et al., 2022).

Зокрема, збільшений об’єм та незвичний склад їжі під час свят, особливо, коли йдеться про «заборонені» досі страви, може стимулювати надмірне вироблення шлункової кислоти, потенційно викликаючи печію та кислотний рефлюкс, зазвичай при вживанні жирних та смажених продуктів (Herdiana Y., 2023), ускладнити процес їх перетравлювання, подовжити час знаходження їжі в шлунку та призвести до відчуття переповненості та загального дискомфорту (Singh M., 2014; van den Akker K. et al., 2018; Manuel М., 2024), порушити моторику кишечнику та сповільнити дефекацію (Wytiaz V. et al., 2015; Iancu M.A. et al., 2023), спричиняючи розвиток закрепів (Taba Taba Vakili S. et al., 2015), здуття живота, болю та метеоризму (Fernández-Bañares F., 2022). Перехід від потенційно багатої на клітковину пісної (здебільшого рослинної) дієти до такої з низьким вмістом клітковини та високим — жиру на Великдень може негативно вплинути на моторику кишечнику та баланс кишкових бактерій, викликаючи розвиток проблем із травленням (Zhang P., 2022). Окрім того, не забуваємо й про алкоголь, навіть помірна кількість якого знижує ефективність травлення та подразнює слизову шлунка, стравоходу та кишечнику, призводячи до виникнення печії та діареї, пригнічує всмоктування поживних речовин у тонкій кишці та збільшує транспортування токсинів, провокуючи отруєння печінки та інших органів (Bode C. et al., 1997).

Однак вирішальну роль у травленні відіграє підшлункова залоза, травні ферменти якої — ліпаза, амілаза та протеаза — необхідні для розщеплення жирів, вуглеводів та білків відповідно (Pandol S.J., 2010). Проте більшість традиційних великодніх страв (сало, буженина, домашня ковбаса) містять насичені жири та тваринний білок, які потребують активної роботи панкреатичних ферментів. Якщо підшлункова залоза не зможе впоратися з таким навантаженням або її функція вже порушена, може відбутися неповне перетравлення жирів, спричинивши розвиток більшості неприємних симптомів, таких як здуття живота, абдомінальний біль, діарея тощо (Walkowska J. et al., 2022).

Як підтримати травлення у святкові дні?

Однією з кращих рекомендацій не зазнати неприємних проблем з травленням після великодніх частувань є їх попередження. У цьому контексті особливої уваги потребує раціон харчування.

Починати святкову трапезу варто з легкоперетравлюваних страв (фруктів, овочів, білків, цільнозернових продуктів), уникаючи швидкого переїдання¹. Наприклад, на Великдень застілля раціонально починати з варених яєць (джерело повноцінного білка з високою біологічною цінністю) та помірної кількості вуглеводів із паски, що сприятиме стимуляції вироблення ферментів та жовчі, не перевантажуючи шлунок одразу «важкими» стравами.

Їсти потрібно повільно, щоб дати шлунку можливість своєчасно передати головному мозку сигнал про насичення організму, уникнувши переїдання².

Навіть за великого бажання краще обмежити споживання жирної, смаженої та копченої їжі до мінімуму, особливо, якщо застілля планується у вечірній час¹. Вибір 1–2 м’ясних страв у комбінації зі свіжими чи квашеними овочами, що варто обов’язково додати до святкового меню, дозволить підвищити вміст харчових волокон у раціоні, які здатні стимулювати моторику кишечнику, зменшуючи всмоктування жовчних кислот².

Споживання овочів, особливо з високим вмістом нерозчинної клітковини (наприклад капусти, редису), може зумовлювати зниження глікемічного індексу їжі, повільніше всмоктування жирів, а також зв’язування токсинів у кишечнику (Xiang H. et al., 2019), а біологічно активні речовини у складі овочевих гарнірів (особливо із хроном, часником, зеленою цибулею), що здатні виявляти пребіотичні властивості, підтримувати належну мікрофлору кишечнику (Swain M.R. et al., 2014; Sangpreecha N. et al., 2023 Sionek B. et al., 2023).

Одночасне споживання жирної їжі та солодощів підвищує ліпогенез (накопичення жиру) та навантаження на печінку (Huneault H.E. et al., 2023). Щоб уникнути ймовірної небезпеки, потрібно робити паузи між основною трапезою та десертом — це може дати час на часткове перетравлення жирів в організмі та потенційно знизить ризик ферментативного конфлікту.

На противагу газованим напоям, а особливо алкоголю, варто обрати такий традиційний напій, як узвар із сухо­фруктів (яблук, груш, чорносливу), що є природним способом підтримки травлення. Цей напій містить пектини, фруктозу, м’які органічні кислоти, які стимулюють жовчовиділення й мають легку проносну дію, та антиоксиданти, що сприяють зниженню окиснювального стресу після прийому «важкої» їжі (Garcia-Diez F. et al., 1996; Piirainen L. et al., 2007; Сho Y.E. et al., 2021; Tan B.L. et al., 2018).

І, звісно, трохи руху після застілля, адже тривале сидіння пригнічує моторику шлунка та уповільнює травлення. Зокрема, легка прогулянка після їди стимулюватиме перистальтику кишечнику та може бути ефективною для зменшення вираженості симптомів здуття (Hosseini-Asl M.K. et al., 2021).

Ферменти-«помічники» під час свят

Зазвичай напередодні святкових застіль постає питання доцільності додаткового прийому поліферментних препаратів (ліпази, протеази тощо)¹, що широко представлені на фармацевтичному ринку³.

Доведено, що повноцінне харчування пацієнтів з ферментативною недостатністю підшлункової залози, зокрема під час свят, можливе за умови додаткового призначення та застосування ферментних препаратів у належних дозах¹. Якщо людина здорова і не має проблем з травленням, її організм має самостійно виробляти достатню кількість ферментів для перетравлення їжі, навіть під час застіль, коли їжі може бути більше, ніж зазвичай. Але чи це насправді так?

Травні ферменти є спеціалізованими білками, які діють як біологічні каталізатори, прискорюючи розщеплення складних молекул їжі на менші засвоювані поживні речовини. Людський організм природним чином продукує різноманітні травні ферменти в різних частинах травного тракту, включно з ротовою порожниною (слинна амілаза), шлунком (пепсин), підшлунковою залозою (ліпаза, амілаза, протеаза та ін.) та тонким кишечником (лактаза, сахараза, мальтаза тощо). Ферменти працюють, зв’язуючись зі специфічними молекулами їжі (субстратами) у своєму активному центрі, сприяючи їх розщепленню на простіші компоненти.

Під час періодів переїдання, таких як великодні свята, потреба в травних ферментах може перевищувати можливості організму. У цих ситуаціях додатковий прийом поліферментних препаратів може допомогти розщепити надмірну кількість їжі, зменшуючи вираженість симптомів розладів травлення.

Переїдання або споживання дуже жирних страв, розвиток дискомфорту в животі після їди (здуття, важкість, бурчання, відрижка, печія) — саме у таких випадках ферменти можуть допомогти!

Зокрема, панкреатичні ферменти, що входять до складу представлених на ринку ферментних ліків та їх комбінацій³: ліпаза, α-амілаза, трипсин, хімотрипсин — можуть полегшувати процес перетравлювання білків, вуглеводів і жирів з їжі, сприяючи більш повному всмоктуванню харчових речовин у тонкому кишечнику, та стати в нагоді в разі розвитку диспепсичних симптомів, одночасного вживання рослинної, жирної і незвичної (як на святкових застіллях) їжі, що важко перетравлюється, метеоризму, пов’язаного з вищезгаданими розладами, а також зумовлювати прискорення пасажу їжі в кишечнику³.

Варто відмітити, що комерційно доступні поліферментні препарати мають як некишковорозчинну, так і кишковорозчинну оболонку³, аби полегшити проходження ферментів, які приймаються, через «вороже» кислотне середовище шлунка та дванадцятипалої кишки (Ianiro G. et al., 2016).

Важливо відмітити: окрім ферментів тваринного походження, які є встановленим стандартом лікування ферментативної недостатності, додатково можна призначати та застосовувати ферменти, що сприяють розщепленню лактози (у разі діагностованої її непереносимості), глютену (у осіб з целіакією) та жовчними кислотами, які попри те, що не класифікуються як ферменти, здатні зумовлювати засвоєння харчових жирів (Ianiro G. et al., 2016).

Свята — це радість і традиції, але вони не повинні ставати випробуванням для організму. Дотримуючись помірності в харчуванні та вчасно підтримуючи травну систему ферментами, можна насолодитися Великоднем без шкоди для здоров’я, а кожна паска має бути не лише смачною, а й легкозасвоюваною!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!