У домі з’явився малюк: формуємо домашню аптечку новонародженого

Лише найнеобхідніше та без надлишку!

Фізіологія новонародженого досить нестабільна: вона змінюється протягом хвилин, годин, днів і місяців. Саме ці перші місяця життя є дуже важливими для дитини, яка по суті вчиться жити, адже проходить складну адаптацію до зовнішнього світу. Допомогти малюку подолати цей серйозний період без ускладнень мають його батьки, яким важливо звертати увагу на будь-які зміни та раціонально реагувати на них, сприяючи забезпеченню правильного розвитку у відповідний час (Elshazzly M. et al., 2023). Так, догляд за дитиною має здійснюватися в двох напрямках — створення оптимального середовища проживання (потенційно необхідні речі — ліжечко, пеленальний столик, шафа чи комод для одягу; для моніторингу мікроклімату — кімнатний термометр повітря та гігрометр, термометр для води, ванночка тощо) та безпосереднє забезпечення фізіологічних потреб (харчування, догляд за тілом) (Комаровський Є.О., 2015). А щоб контролювати ефективність догляду та стан дитини вдома, потрібно мати аптечку з усім необхідним як для моніторингу, так і надання першої домедичної допомоги за необхідності. Це може бути компактний переносний пластиковий кейс із кришкою, корпус якого міг би захищати вміст від ударів, світла і вологи, що міститиме необхідні для малюка засоби догляду та гігієни, адаптовані під потреби першого року життя, а також лікарські засоби у відповідних віку дозах та формах випуску. При цьому батьки повинні пам’ятати про важливість контролю: раз на 3–4 міс рекомендується перевіряти терміни придатності запасів та поповнювати їх за потреби. Для належного зберігання сиропів, крапель, мазей після розкриття, а також препаратів, що мають зберігатися в холоді, бажано виділити окреме місце в холодильнику¹.

Важливо відмітити, що будь-які лікарські засоби для немовлят можуть застосовуватися лише після консультації з педіатром!¹ Тому перед тим, як прямувати до аптеки, варто відвідати свого лікаря і порадитися з ним щодо доцільності придбання необхідних препаратів, у тому числі з урахуванням індивідуальних особливостей дитини.

Профілактична складова

Багато випадків смерті новонароджених, яким можна було б запобігти, зосереджені на 1-му тижні життя дитини і у багатьох випадках пов’язані з інфікуванням пупкової ранки — омфалітом, захворюваність на який може наближатися до 8% (при народженні вдома — 22%) та швидко прогресувати до системної інфекції та смерті (у 15% випадків) (Painter K. et al., 2022). Раціональні методи догляду за пуповиною спрямовані на сприяння загоєнню та запобігання інфікуванню кукси пуповини у новонароджених (Obeagu E.I. et al., 2024). Сучасний підхід до догляду за пупком немовляти визначає, що загоювання пупкової ранки при належному догляді має здійснюватися без додаткового фармакологічного втручання (сухе загоєння)⁴. Однак новонародженим з групи ризику, особ­ливо в країнах із високою неонатальною смертністю, експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендують щоденне нанесення антисептиків, а саме розчину хлоргексидину на куксу пуповини з метою очищення протягом першого тижня життя як стратегію, що може запобігти смерті від омфаліту (Sankar M.J. et al., 2016; Duah D.P.L. et al., 2024; Singh K. et al., 2024). Обробляти пупкову ранку можна також за допомогою антисептика октенідину, безпеку та ефективність застосування якого підтверджено як у ново­народжених і недоношених дітей, так і вагітних і жінок, які годують грудьми (Babalska Z.Ł. et al., 2021).

Очищення є основою догляду за всіма немовлятами. А це й регулярні купання принаймні 2–3 рази на тиждень навіть до того, як пуповина відпала, протягом 5–10 хв у чистій воді (температура води в діапазоні 37–37,5 °С, температура повітря у ванній кімнаті — 21–24 °С), або використовуючи рідкі очищувальні засоби, які не містять подразників і мають нейтральну чи помірну кислотність (pH 5,5–7,0) або чинять мінімальний вплив на поверхню шкіри дитини, підмивання після дефекації, промивання очей, вух, очищення носика, шкіри та шкірних складок (основний принцип обробки полягає в тому, щоб сухі ділянки зволожити, наприклад, використовуючи емолієнти, а мокрі — підсушити, використовуючи присипки), обрізання нігтів (знадобляться ножиці з заокругленими кінцями), вчасна заміна підгузків та нанесення крему під підгузок тощо (Blume-Peytavi U. et al., 2016; Benitez Ojeda A.B. et al., 2023).

Для догляду за ніжною шкірою немовлят можна застосовувати засоби із захисною і пом’якшувальною дією¹. Так, вазелін¹ є потенційно доступним зволожувальним засобом (Armstrong J. et al., 2022), цинку оксид¹  можна застосовувати для зменшення вираженості симптомів пелюшкового дерматиту (особливо якщо застосовувати його після кожної зміни підгузка) (Hebert A.A., 2021), а препарати на основі декс­пантенолу¹  при застосуванні протягом 7 днів можуть суттєво покращувати гідратацію рогового шару та зменшувати трансепідермальну втрату води (буде актуально для дітей з атопічним дерматитом) (Hebert A.A., 2021), а також сприяти полегшенню симптомів запалення шкіри (Peltier E. et al., 2023).

В аптечці також мають бути різноманітні перев’язувальні матеріали (наприклад вата, бинти, лейкопластирі) та медичні вироби (серветки, ватні палички)⁶, що можуть стати у нагоді як при догляді за дитиною, так і при наданні домедичної допомоги. Наприклад, стабільне збільшення маси тіла є однією з ознак того, що дитина здорова та належно харчується⁵. Щоб контролювати цей показник самостійно вдома, батьки можуть придбати дитячі ваги.

Коли є підозра на патологію

При підозрі на розвиток патології у немовляти батькам необхідно обов’язково показати дитину лікарю.

Для тимчасового полегшення стану за відсутності загрозливих для життя малюка симптомів можуть бути застосовані безрецептурні лікарські засоби для симптоматичного лікування з урахуванням основних напрямів догляду¹.

Закладеність носа у новонароджених та немовлят здебільшого є наслідком генералізованої обструкції носових дихальних шляхів, пов’язаної з неонатальним ринітом. Проте може бути і проявом вірусних інфекцій або алергії на молоко чи сою (наприклад при штучному вигодовуванні). Промивання носа елімінаційними сольовими розчинами¹  рекомендується як додаткова терапія у більшості випадків закладеності або непрохідності носа у новонароджених, немовлят і дітей. Завдяки ефективності, потенційній простоті застосування та сприятливому профілю безпеки промивання носа препаратами на основі розчину натрію хлориду (ізотонічних та гіпертонічних) із наступною м’якою аспірацією (знадобиться аспіратор або спринцівка) є обґрунтованим методом профілактики та контролю закладеності або непрохідності носа у дітей від народження (Chirico G. et al., 2010), що також може сприяти зменшенню застосування антигістамінних препаратів, симпатоміметиків, антибіотиків, кортикостероїдів під час лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів (Chirico G. et al., 2014). Встановлено, що навіть одноразове промивання носа фізіологічним розчином суттєво покращує дихання у немовлят з бронхіолітом (Schreiber S. et al., 2015).

Попри те що дітям віком до 2 років бажано уникати судинозвужувальних крапель (деконгестантів), деякі з них можуть інколи бути рекомендовані та застосовуватися для симптоматичного лікування закладеності носа та з метою полегшення відтоку секрету (оксиметазолін 0,01% — з народження, ксилометазолін 0,05% — з віку 1 року, срібла протеїнат 0,5% — від народження)⁶.

Ректальний моніторинг температури тіла вважається кращим способом отримати точні показники для дітей віком до 2 років (Paediatr Child Health, 2000). Для температурного скринінгу варто мати для дитини окремий термометр для вимірювання температури тіла.

Застосування антипіретиків у немовлят розпочинають при підвищенні температури тіла > 38 °С¹. В якості жарознижувального засобу препаратом вибору в дитячій практиці (дітям віком з 1 місяця з масою тіла до 4 кг)⁶ є анальгетик-антипіретик парацетамол ¹ , що у дозі 10–15 мг/кг маси тіла кожні 4–6 год (максимальна доза не повинна перевищувати 60 мг/кг/добу⁶) є потенційно безпечним та ефективним засобом лікування гіпертермії у немовлят (de Martino M. et al., 2015). За наявності протипоказань до застосування парацетамолу препаратом вибору є нестероїдний протизапальний препарат ібупрофен¹, що вважається безпечним для немовлят (може застосовуватися у дітей з масою тіла не менше 6 кг віком від 3 міс⁶ та вводитися 3–4 рази на добу (максимальна добова доза становить 20–30 мг/кг)⁶ (Ziesenitz V.C. et al., 2017). Для немовлят більш прийнятним є застосування лікарських засобів у формі супозиторіїв, перед введенням яких необхідно очистити кишечник за допомогою клізми¹.

Немовлята зазвичай відчувають дискомфорт у животі (коліки) — доброякісний стан, що здебільшого виникає на 2–3-му тижні життя. Для симптоматичного лікування при скаргах з боку шлунково-кишкового тракту, пов’язаних із газоутворенням, наприклад, метеоризму, в тому числі при коліках можуть застосовуватися препарати на основі симетикону^1,6 (дають дитині після кожного годування, а також перед сном з невеликою кількістю рідини або молока)⁶. Окрім того, в аптечці новонародженого можуть бути наявні пробіотики Lactobacillus reuteri, вживання яких немовлятами у 66% сприяє тому, що коліки зникають протягом 3 тиж (Fatheree N.Y. et al., 2017).

За даними ВООЗ, гострі діарейні захворювання є од­нією з основних причин смертності немовлят і дітей раннього віку в багатьох країнах, що розвиваються. У більшості випадків смерть настає від зневоднення, якому можна запобігти при достатній гідратації та прийомі сольових розчинів для пероральної регідратації (калію хлорид + натрію хлорид + натрію цитрат + глюкоза)⁶ (Bellieni C.V., 2018).

На випадок інтоксикації організму, яка, зокрема, супроводжується діареєю, в аптечці мають також бути ентеросорбенти (діосмектит, гідрогель метилкремнієвої кислоти)⁶. Визначено, що діосмектит є корисним терапевтичним втручанням при лікуванні гострої дитячої діареї (особливо при ротавірусній інфекції) (Dupont C. et al., 2009; Das R.R. et al., 2015).

Додатково у кожному індивідуальному випадку список ліків за рекомендацією лікаря може бути розширений.

Аптечка новонародженого — це своєрідний «щит», який забезпечує спокій та готовність до типових ситуацій, що можуть виникнути на початку життя дитини. Батьки повинні не лише мати необхідні препарати та медичні вироби, але й розуміти, коли й як вони можуть допомогти. Проте у будь-якому випадку слід пам’ятати, що жодні ліки не замінять уважності, любові та турботи батьків, а також регулярного педіатричного супроводу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!