Коли в аптеку по допомогу звернувся відвідувач з підвищеним артеріальним тиском

А що, якщо гіпертензія?

Артеріальний тиск — параметр, що відображає гідростатичний тиск крові на стінки артеріальних судин. Він генерується головним чином внаслідок скорочувальної функції лівого шлуночка серця (серцевого викиду), який нагнітає кров в аорту, а також визначається периферичним опором кровотоку в артеріолах та еластичністю стінок великих артерій. Протягом кожного серцевого циклу відбувається циклічна зміна тиску: максимальний рівень — систолічний артеріальний тиск  — реєструється під час систоли шлуночків, коли відбувається викид ударного об’єму крові в артеріальне русло, а мінімальний — діастолічний артеріальний тиск — фіксується під час діастоли, фази розслаблення серця, коли шлуночки наповнюються кров’ю, а клапани аорти та легеневої артерії закриті, забезпечуючи підтримку тиску в артеріальній системі¹.

Відповідно до останніх рекомендацій² Європейського товариства кардіологів (Тhe European Society of Cardiology — ESC) непідвищеним (нормальним) вважається артеріальний тиск <120/70 мм рт. ст. Про підвищений артеріальний тиск йдеться за показників на рівні 120–139/70–89 мм рт. ст. Що ж стосується артеріальної гіпертензії, то вона діагностується у разі, коли показники становитимуть ≥140/90 мм рт. ст. Важливо зазначити, що одноразове підвищення артеріального тиску не є достатнім критерієм для встановлення діагнозу, а остаточне клінічне рішення та визначення подальшої тактики ведення пацієнта може ухвалюватися лише лікарем на підставі комплексної оцінки результатів багаторазових вимірювань протягом певного періоду (зазвичай кількох днів або тижнів) у стандартизованих умовах¹.

Зауважимо, що артеріальна гіпертензія — підвищення артеріального тиску ≥140/90 мм рт. ст., є найпоширенішим неінфекційним захворюванням як на глобальному рівні, так і в Україні, де ця патологія діагностується у близько 40% дорослих. Цікаво, що, окрім незначного підвищення артеріального тиску, ця хвороба може бути безсимптомною і навіть не впливати на самопочуття, проте навіть за такого «тихого» перебігу спричиняти патологічні зміни в серці, головному мозку, судинах та нирках і з часом призводити до інфаркту міокарда, мозкового інсульту, низки когнітивних порушень, хвороби нирок тощо³. Коли ж артеріальна гіпертензія прогресує і з’являються симптоми, вони часто неоднозначні та узагальнені, включаючи головний біль, запаморочення, безсоння, посилене серцебиття, а також менш поширені, як-от нудота, занепокоєння, носові кровотечі тощо. Складність симптоматики та серйозність потенційних ускладнень артеріальної гіпертензії вказують на необхідність багатогранного підходу до лікування та вдосконалення рекомендацій для ранньої ідентифікації проблеми і надання долікарської медичної допомоги, зокрема, з боку фармацевтів (Kowalski S. et al., 2023; Masenga S.K. et al., 2023; Waszyk-Nowaczyk M. et al., 2024).

Терапевтичний менеджмент

Раціональний терапевтичний менеджмент артеріальної гіпертензії — це поєднання нефармакологічних та фармакологічних втручань з метою досягнення максимального зниження сумарного ризику розвитку серцево-судинних ускладнень за рахунок досягнення та підтримання цільового рівня артеріального тиску (Iqbal A.M. et al., 2023).

У багатьох країнах робота фармацевтів, орієнтована на пацієнта, стала звичайною практикою, і їхня роль у підтримці лікування серцево-судинних захворювань успішно розвивалася протягом багатьох років. Дослідження підтверджують важливу роль фармацевтичного втручання і при артеріальній гіпертензії (Waszyk-Nowaczyk M. et al., 2024).

Визначено, що досягти належних терапевтичних результатів у хворих на артеріальну гіпертензію можна за умови моніторингу артеріального тиску та виявлення проблемних аспектів. І хоча вимірювання артеріального тиску, проведене в кабінеті лікаря, є основою діагностики хвороби, амбулаторні вимірювання, в тому числі ті, що виконуються фармацевтами в умовах аптеки, можуть бути корисним інструментом для скринінгу нелікованих осіб, а також для моніторингу досягнення терапевтичних цілей, встановлених лікарем, включаючи досягнення цільових значень артеріального тиску, визначених на консультації з лікарем (особливо важливо для пацієнтів із хронічними захворюваннями, як-от цукровий діабет або захворювання нирок) (Waszyk-Nowaczyk M. et al., 2024).

З огляду на це важливо, щоб в асортименті аптек були наявні різноманітні прилади для вимірювання артеріального тиску (тонометри), які фармацевт може за потреби запропонувати придбати відвідувачам, які бажають конт­ролювати своє здоров’я самостійно. Увагу слід акцентувати на напівавтоматичних або автоматичних приладах з плечовою манжетою, обов’язково звернувши увагу на її розмір (не стільки для зручності вимірювання, як для отримання правильних результатів вимірювань)³. Адже однією з поширених помилок є використання занадто маленької манжети, що може призводити до хибних результатів вимірювання, виправити яку можна, використовуючи великі манжети дорослого розміру для всіх рук, окрім найхудіших (Ogedegbe G. et al., 2010).

Для тих, хто не має можливості купити тонометр, проте хоче здійснювати регулярний моніторинг артеріального тиску без постійного відвідування госпітальних закладів, досить важливим рішенням може стати впровадження послуги з вимірювання артеріального тиску в умовах аптеки. І це вже не просто маркетинговий хід для залучення ширшого кола відвідувачів, а належна фармдопомога відповідно до міжнародних рекомендацій, що за потреби дасть можливість людям з підвищеним тиском контролювати свій стан та своєчасно виявляти порушення в потенційній близькості до дому.

Іншим важливим етапом, що може зумовити 15% зниження рівня розвитку низки серцево-судинних розладів, у тому числі артеріальної гіпертензії, є модифікація способу життя, що є рекомендованою всім особам із підвищеним артеріальним тиском незалежно від віку, статі, супутніх захворювань або статусу серцево-судинного ризику. Зокрема, важливо контролювати масу тіла, обмежувати споживання солі та алкоголю, дотримуватися принципів здорового харчування, курцям намагатися позбутися їх шкідливої звички, залишатися фізично активним (150 хв помірної інтенсивності або 75 хв високої інтенсивності аеробних вправ на тиждень рекомендується доповнювати динамічними або ізометричними силовими тренуваннями низької або середньої інтенсивності 2–3 рази на тиждень²) та намагатися уникати стресових ситуацій^{3, 4}.

Як визначено, зменшення маси тіла є доцільним втручанням за наявності ожиріння, що навіть може досягти зниження систолічного артеріального тиску на 5–20 мм рт. ст. (Iqbal A.M. et al., 2023), а дотримання Дієтичних рекомендацій для попередження гіпертензії (Dietary Approaches to Stop Hypertension — DASH), що пропагують споживання овочів і фруктів, нежирного м’яса і молочних продуктів, зменшення солі в раціоні (обмеження споживання солей натрію до 2 г на добу, або заміна їх солями, збагаченими калієм²), вживання мінімально обробленої та свіжої їжі, — зниженню систолічного артеріального тиску приблизно на 6–11 мм рт. ст. (Challa H.J. et al., 2023).

Що стосується фармакологічного втручання, то відповідно до Рекомендацій ESC 2024 р. його слід розпочинати негайно при підвищенні артеріального тиску в осіб із підтвердженою артеріальною гіпертензією (≥140/90 мм рт. ст.) незалежно від віку та ризику серцево-судинних захворювань. Лікар для зниження артеріального тиску може призначити інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), блокатори рецепторів ангіотензину, дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів і тіазидні або тіазидоподібні діуретики⁴.

Фармацевт не може рекомендувати антигіпертензивні препарати, однак його участь важлива при їх відпуску. Саме він може має наголошувати пацієнту, що лікування артеріальної гіпертензії має бути не тимчасовим, або від випадку до випадку, а регулярним. А щоб отримати очікуваний результат, слід дотримуватися всіх лікарських призначень та підтримувати зворотний зв’язок з лікарем у разі поганого самопочуття, неконтрольованого артеріального тиску або за наявності сумнівів щодо будь-яких питань, пов’язаних із лікуванням. Зокрема, «першостільник» також може перевірити, чи правильно пацієнт приймав відповідні ліки, якщо вони були раніше призначені лікарем, надати інструкції щодо застосування нещодавно призначених ліків і запропонувати навчання самоконтролю артеріального тиску з використанням навчальних матеріалів, наприклад, ведення щоденника результатів вимірювання артеріального тиску (Waszyk-Nowaczyk M. et al., 2024). Самостійна відміна антигіпертензивних ліків або раптове припинення лікування може мати негативні наслідки для здоров’я та самопочуття³.

Додатково хворому з підвищеним артеріальним тиском для підтримки стану здоров’я можуть бути запропоновані лікарські засоби на основі бендазолу, папаверину та метамізолу⁵, а також рослинні препарати на основі глоду, меліси, собачої кропиви, брусниці, біологічно активні речовини у складі яких можуть сприяти зниженню артеріального тиску у людей з артеріальною гіпертензією (Shikov A.N. et al., 2011; Cloud А. et al., 2020; Shekarriz Z. et al., 2021). Певні вітаміни (С, Е, D) та мінерали (магній, кальцій, калій) також можуть опосередковано впливати на серцево-судинну систему, і їх прийом може бути корисним у разі проблем з артеріальним тиском (Behers B.J. et al., 2023).

Деякі психологічні практики на кшталт медитації або заняття йогою можуть допомогти пацієнту знизити емоційне напруження, чим сприятимуть зниженню артеріального тиску. Однак коли він не може впоратися з емоція­ми самотужки та відмічає порушення сну, для тимчасового зменшення вираженості стресу може стати в нагоді прийом седативних та снодійних засобів, анксіолітиків, антидепресантів рослинного походження³.

Попри те що фармацевт не може рекомендувати антигіпертензивні ліки, він може додатково радити безрецептурні засоби для тимчасового полегшення супутніх симптомів та відігравати важливу просвітню роль — інформування та консультування пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!