Шлях до доступних ліків та зниження монополії: хід реформи та перспективи

У 2025 р. триває реформування сфери охорони здоров’я. Однією з ключових тем залишається впровадження регуляторних ініціатив, спрямованих на зниження вартості лікарських засобів і покращення їхньої доступності для пацієнтів. Введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 12.02.2025 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців». З 1 березня 2025 р. за домовленістю з виробниками знижено на 30% ціни на 100 позицій лікарських засобів. Окрім того, ухвалено Закон України від 12.02.2025 р. № 4239 щодо врегулювання окремих питань, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів. 24 квітня 2025 р. у Медіацентрі «Україна» відбулася пресконференція на тему «Ліки для людей: чи наближає реформа фармринку справедливість для пацієнтів?». Під час заходу обговорювалися ключові реформи та подальші перспективи.

На актуальності та значенні реформи, спрямованої на покращення доступності лікарських засобів для пацієнтів, наголосив Дмитро Шерембей, голова координаційної ради БО «100% життя». Він підкреслив, що пацієнт має залишатися наріжним каменем усіх трансформацій у системі охорони здоров’я. «Процес уже розпочався, але існують певні перепони, які фальсифікують суть реформи», — зауважив експерт.

«Якщо порівнювати Україну з країнами — членами ЄС, вартість препаратів відносно така сама, але рівень доходу українців значно нижчий. Коли людина не може дозволити собі ліки, від яких залежить її життя, — порушується її базове право на життя», — наголосив він. Реформа мала покласти край зловживанням, коли ціни свідомо завищуються, але на жаль,  за останній місяць окремі лікарські засоби суттєво подорожчали. «У підсумку пенсіонер, який заходить в аптеку, може просто не мати змоги дозволити собі весь обсяг необхідних ліків. Як це вплине на якість або тривалість його життя?» — додав він.

Спікер також розкритикував слабку реакцію державних інституцій: «Будь-яка монополія має бути знищена. Але, на жаль, інституція, яка мала б це контролювати, — Антимонопольний комітет України — посідає позицію сліпого та глухого».

Завершення реформи в ідеалі полягає у впровадженні найкращих європейських практик — зокрема, щодо кваліфікації фармацевтів, прозорого формування цін на лікарські засоби та відсутності маркетингових договорів.

Благодійна організація виступає за ліквідацію маркетингових договорів, оскільки вони — предмет заздалегідь закладеного конфлікту інтересів. «Пацієнт приходить в аптеку з метою розв’язання своєї медичної проблеми. Натомість фармацевт, зв’язаний умовами маркетингового договору, може бути заангажованим і першочергово прагнути реалізувати саме той препарат, який просувається», — вважає доповідач.

Д. Шерембей також звернув увагу на невідповідність між інфраструктурними витратами виробника та аптечних мереж.

У суспільному дискурсі є переконання, що внаслідок реформи ціноутворення деякі лікарські засоби можуть зникнути з ринку. На думку спікера, це спекуляція, яка не має під собою підґрунтя, оскільки є безліч механізмів, які дозволяють відповідати на подібні виклики.

На переконання доповідача, критично важливо зруйнувати монополію аптек у питанні доступу до безрецептурних препаратів. Одним із варіантів може бути розширення точок доступу до таких препаратів — це можуть бути інші роздрібні мережі, що функціонують у комфортному для споживача середовищі.

Віталій Пашков, професор, провідний науковий співробітник відділу авторського права і суміжних прав Науково-дослідного інституту (НДІ) інтелектуальної власності Національної академії правових наук (НАПрН) України, акцентував увагу на низці системних проблем, які не притаманні країнам ЄС, але характерні для українського фармацевтичного ринку.

Одна з таких проблем пов’язана з тим, що в українських аптеках не завжди працюють фармацевти за освітою. Досвідчений споживач одразу помічає різницю. Людина з професійною освітою володіє знаннями про діючі речовини, їхню взаємодію, ризики тощо. Щоб гарантувати якість обслуговування, необхідне створення публічного реєстру фармацевтів. Це дозволить пацієнтам бути впевненими, що вони отримають рекомендації від кваліфікованого фахівця.

«У країнах ЄС це питання навіть не обговорюється. Там, у багатьох державах, аптечний бізнес — це сімейна справа. Власником аптеки може бути лише фармацевт, і не більше 4 аптек на одного власника», — підкреслив В. Пашков.

Також спікер нагадав, що під час попередніх реформ в Україні поширювалися міфи про можливе масове закриття аптек у разі впровадження нових правил. Проте, на його думку, зараз держава й так уже запізнюється з реформою.

«Якщо не діяти зараз, з ринку можуть зникнути окремі виробники, оскільки аптечні мережі диктують їм умови роботи», — пояснив експерт.

Н­аталія Гуторов­а, заслужена юристка України, голова правління ГО «Асоціація фармацевтичного та медичного права»., зазначила, що сьогодні аптеки фактично перестали бути закладами охорони здоров’я, де фармацевт як фахівець надає кваліфіковану фармацевтичну послугу. Замість цього вони часто перетворюються на комерційні підприємства. Важливо, щоб аптеки виконували свою первинну роль як заклади охорони здоров’я. Фармацевт має бути зацікавлений у тому, щоб його професіоналізм сприяв покращенню здоров’я пацієнта, а не втілював комерційні інтереси.

Н. Гуторова також підкреслила, що нинішня практика відкриття аптек «двері у двері» у містах — це форма агресивної ринкової боротьби, яку зрештою оплачує пацієнт. Часто у великих містах у межах одного будинку відкрито декілька аптек. Натомість у сільській місцевості, де населення менше порівняно з містами, аптек часто немає зовсім, оскільки це нерентабельно для мереж. Такий дисбаланс свідчить про потребу в глибокій реформі.

На переконання спікерки, Україна здатна подолати ці виклики й перейти до більш збалансованої моделі. Але для цього потрібні фаховий підхід, науковий аналіз та готовність до суспільного діалогу.

Теми патентної реформи торкнулася Оксана Кашинцева, завідувачка відділу дослідження прав інтелектуальної власності та прав людини у сфері охорони здоров’я НДІ інтелектуальної власності НАПрН України.

«Основний трек, з яким ми зараз активно працюємо, — це так званий виняток Болар, — зазначила спікер. — Цей механізм дозволяє виробникам генеричних лікарських засобів (аналогів) розпочати реєстрацію лікарського засобу до моменту завершення дії патентного захисту на оригінальний препарат. Основна перевага полягає в тому, що виробники генеричних лікарських засобів можуть розпочати продаж таких препаратів уже наступного дня після припинення дії патенту, що забезпечує їхню швидку появу на ринку. Впровадження в Україні такого механізму дозволить уникнути затримок у доступі до генеричних ліків після завершення дії патентного захисту».

«Припустімо, у нас є патент, який повинен вичерпатися 31 січня, і що ми повинні мати 1 лютого? 1 лютого ми маємо отримати в Україні лікарський засіб генеричний», — пояснила О. Кашинцева.

Наразі українське законодавство не дозволяє виробнику генерика розпочати процедури реєстрації до завершення дії патенту. Це створює тимчасовий проміжок у часі, протягом якого пацієнти не мають доступу до більш доступної альтернативи, навіть якщо генерик вже готовий до виробництва.

Законопроєкт, який зараз перебуває у Верховній Раді, дозволить фармвиробникам почати підготовку та реєстраційні процедури завчасно — щоб у день завершення дії патенту генеричні ліки вже були готові до продажу. Це також важливе вікно можливостей для українського виробника, який створює робочі місця і сплачує податки в Україні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!