|
|
Будь-яке рішення чи дія у сфері державного управління потребують подальшого контролю за їх виконанням. Контроль є одним із основних факторів, який дисциплінує поведінку посадових осіб та громадян як у сфері державного управління, так і у суспільних відносинах, це те, що робить «прозорою» для суспільства діяльність держави, а для держави — внутрішньосуспільні відносини. Не так давно в управлінні охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації було введено посаду заступника начальника управління з питань фармацевтичної діяльності. Чим викликане таке рішення, які принципи брали до уваги при підборі кандидатури на цю посаду і чи є вже конкретні позитивні результати від впровадження цього рішення в життя? З таким запитанням кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» звернувся до заступника голови Полтавської обласної державної адміністрації Олександра Коваля:
— Ми вважаємо, що вже настав той час, коли і виконавча влада, і суб’єкти господарської діяльності у сфері виробництва та торгівлі лікарськими засобами, лікувально-профілактичні заклади, медична та фармацевтична громадськість повинні скоординувати свою роботу та взаємодіяти між собою для виконання одного завдання — забезпечення доступності якісної та безпечної медикаментозної допомоги для усіх верств населення області, тим самим гарантуючи забезпечення національної безпеки нашої країни з цього питання у нашому регіоні.
За роки незалежності України у Полтавській області склалася певна система медикаментозного постачання населення та лікувально-профілактичних закладів, яка контролюється різними державними органами, службами, інспекціями. Очевидно, що гарантуючи право на охорону здоров’я, обласна державна адміністрація повинна постійно певною мірою впливати на усі процеси, які відбуваються в галузі охорони здоров’я, у тому числі в фармацевтичній. У зв’язку з цим виникла потреба в отриманні та аналізі інформації про стан процесів, які відбуваються у цих сферах, щоб прогнозувати розвиток подій і при потребі впливати на їх перебіг, тобто ефективно координувати та спрямовувати розвиток суспільних відносин у цих галузях.
З цією метою в кінці минулого — на початку цього року оновлено керівний склад управління охорони здоров’я, в тому числі додатково введено ще одну посаду — заступника начальника управління з питань фармацевтичної діяльності. На цю посаду призначено досвідченого провізора, вибраного на конкурсній основі. На нашу думку, саме такий спеціаліст зможе найбільш професійно координувати цю роботу, тим самим забезпечивши у межах своєї компетенції управління діяльністю таких закладів охорони здоров’я, як аптеки та аптечні склади усіх форм власності. Нещодавно завершено тендерну процедуру закупівлі лікарських засобів для обласних лікувально-профілактичних закладів, визначились їх постачальники. І хоча уже певний досвід роботи у цій сфері в області є, але щоразу виникають нові ідеї в удосконаленні процедури. Робота провізора на посаді заступника начальника управління з питань фармацевтичної діяльності дасть змогу більш чітко визначити вимоги до постачальників, організувати відомчий контроль за діяльністю аптечної мережі та лікувально-профілактичних закладів.
Не менш важливою ділянкою роботи управління охорони здоров’я є атестація спеціалістів фармації. І управлінню не менш важливо в складі атестаційної комісії (хоча до неї входять кращі спеціалісти фармацевтичної справи області) мати свого фахівця в цій галузі.
Скажу відверто, що певний ефект від цих нововведень уже є. Обласна державна адміністрація вивчила стан справ у комунальній аптечній мережі області та намітила шляхи удосконалення управління нею. Тому з подання облдержадміністрації сесією обласної ради прийнято рішення про реорганізацію комунальної аптечної мережі шляхом злиття 49 юридичних осіб в одне комунальне підприємство «Полтавафарм». Ми врахували всі пов’язані з цим організаційні проблеми, максимально сприяємо мінімізації їх впливу на економічний стан справ в аптечній мережі в перехідний період, дбаємо про поліпшення її функціонування. Наше завдання полягає в тому, щоб не тільки зберегти існуючу комунальну структуру, а й забезпечити її подальший розвиток, оскільки лише через неї можна гарантувати належний рівень забезпечення медикаментами населення та лікувально-профілактичних закладів області. Комунальні аптеки повинні приносити прибуток, мати змогу розвиватися, зрештою, купувати приміщення, які займають, адже деякі з аптек їх орендують. Саме комунальні аптечні заклади за законодавством мають право здійснювати обіг наркотичних та психотропних лікарських засобів, а також певну матеріально-технічну базу з виробництва лікарських препаратів в умовах аптеки. Основне завдання реорганізації комунальної мережі — забезпечення здешевлення лікарських засобів за рахунок їх закупівлі у дистриб’юторів за більш вигідними цінами, визначення постачальників ліків з «чистою репутацією» у фармацевтичному бізнесі, розвиток та удосконалення виробництва лікарських препаратів в умовах аптеки. Цей напрямок в управлінні аптечною мережею вбачаємо як перспективний.
Підприємство «Полтавафарм» зареєстровано, триває робота з оформлення ліцензії, і я сподіваюся, що до вересня більшість організаційно-адміністративних заходів буде здійснено, і підприємство стане серйозним конкурентом для інших структур, з яким варто рахуватись.
Про можливі зміни в забезпеченні населення лікарськими засобами у зв’язку з реорганізацією комунальної аптечної мережі розповідає начальник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Полтавській області Ольга Хмельницька:
— Проблемою ринку області залишаються факти виявлення під час інспекційних перевірок неякісних, фальсифікованих та незареєстрованих в Україні лікарських засобів. Особливо хвилюють ті випадки, коли на повідомлення (приписи, розпорядження) Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів суб’єкти господарської діяльності належним чином не реагують, свідомо допускають реалізацію фальсифікованих препаратів, не направляють на аналіз в лабораторію ліки сумнівної якості. В кращому випадку останні повертають постачальнику з повідомленням про це територіальної інспекції або й без нього. В тому чи іншому випадку оператори фармацевтичного ринку не дотримуються вимоги встановленого чинним законодавством порядку контролю якості ліків, чим ускладнюють процес відстежування шляхів надходження та поширення нестандартної продукції не тільки в межах області, а й в Україні.
Система планових та позапланових перевірок контролюючих державних служб не може забезпечити постійну присутність інспектора у кожній торговій точці з метою перевірки якості наявних медикаментів. Та й завдання державного контролю полягає в періодичній перевірці (планова — не частіше одного разу на рік) дотримання суб’єктами господарювання законодавства щодо якості лікарських засобів та вибірковій візуальній перевірці з відбором проб окремих ліків на лабораторний контроль. Тому вирішення проблеми протидії обігу субстандартної, фальсифікованої та незареєстрованої фармацевтичної продукції можливе лише за умови співпраці представників трьох рівнів: контролю з боку державних органів, роботи учасників ринку оптового (дистриб’юторів) і роздрібного сегментів. Оскільки в Україні ще не існує досконалої нормативно-правової бази для регулювання виробництва й обігу лікарських засобів, системи жорсткого переслідування правопорушників, роль представників роздрібної торгівлі лікарськими засобами у цьому питанні досить значна.
Досі кожна аптека закуповувала ліки самостійно і нерідко у постачальників, щодо яких Державна інспекція доводила інформацію про продаж ними забороненої до обігу продукції. Один із методів контролю і виявлення підроблених та неякісних лікарських засобів — централізоване забезпечення аптек. Це можливо у великих аптечних мережах, яким не вигідно працювати з постачальниками продукції сумнівної якості, оскільки вони дбають про власну репутацію. Тому в реорганізації комунальної мережі аптек я вбачаю, насамперед, можливість створення надійної системи забезпечення.
Крім того, саме у єдиної комунальної структури з’являються найбільш сприятливі умови щодо розробки та впровадження системи забезпечення якості підприємства. Концентрація отриманого прибутку дасть змогу модернізувати аптечну мережу, впроваджувати інформаційні комп’ютерні технології тощо.
Думка генерального директора Полтавського обласного об’єднання «Фармація» Віктора Богаєвського:
— У розгалуженій мережі фармацевтичних підприємств різних форм власності в Полтавській області комунальна — найчисельніша. Період реформування комунальної аптечної мережі області розпочався в 1999 р., коли була затверджена нова редакція статуту Полтавського обласного виробничого об’єднання «Фармація», до складу якого увійшли 57 юридичних осіб комунальної форми власності області з усією підвідомчою мережею (міські та сільські аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски).
Донедавна Полтавське обласне виробниче об’єднання «Фармація» виконувало функції, делеговані обласною радою та учасниками, як договірна особа з метою постійної координації дій, без права втручання у виробничу, господарську та комерційну діяльність будь-кого з учасників. Саме тому Полтавська обласна державна адміністрація винесла на розгляд чергової сесії обласної ради питання подальшого удосконалення роботи комунальної аптечної мережі. Аналіз господарської діяльності учасників Полтавського обласного виробничого об’єднання «Фармація» вказує на те, що не всі підприємства працюють однаково прибутково, на що є об’єктивні та суб’єктивні причини. На початок 2004 р. у складі об’єднання залишилося 49 юридичних осіб, 8 аптек не змогли витримати конкуренції і припинили свою діяльність, ставши структурними підрозділами більш потужних підприємств. Світовий та вітчизняний досвід свідчить про позитивні наслідки тенденції до об’єднання однакових за своїми функціями структур, що зумовлює зменшення витрат на організацію та управління і, в кінцевому рахунку, до зниження ціни. Сьогодні від виробника до аптеки ліки доходять через багатьох посередників, що позначається на їх ціні та якості. Гарантувати захищеність від підробок зможе тільки велике підприємство, що має постійні налагоджені зв’язки з основними постачальниками. Новостворене підприємство «Полтавафарм» гнучко і демократично підійшло до розподілу повноважень між аптечними закладами, надавши їм право самостійно вирішувати оперативні питання, в тому числі самостійно вести баланс, відкривати рахунки в банках, сплачувати податки до місцевих бюджетів, укладати майнові і немайнові угоди тощо.
Прийняте Полтавською обласною радою рішення дасть змогу сконцентрувати зусилля окремих суб’єктів на раціональне використання майна обласної комунальної власності, цільове використання бюджетних коштів, мінімізувати вартість лікарських засобів та виробів медичного призначення, забезпечити виконання завдань, поставлених виконавчою владою, органами місцевого самоврядування щодо медикаментозного забезпечення населення, не допустить виникнення соціальної напруги в суспільстві.
Завідувач відділу охорони здоров’я виконкому Кременчуцької міської ради (Полтавська область), заслужений лікар України Валерій Литвиненко:
![]() |
— Рішення обласної ради про створення єдиного комунального підприємства — керівництво до дії. Кременчуцька міська рада має свою точку зору на розвиток у місті комунальної аптечної мережі. У Кременчуку — другому за величиною місті Полтавської області — аптечна мережа досить розвинута і включає аптеки міжлікарняні та роздрібної торгівлі, які повністю задовольняють потреби лікувально-профілактичних та амбулаторно-поліклінічних закладів. Будь-яке рішення повинне забезпечувати якнайкраще задоволення потреби населення міста у медикаментах. Якою повинна бути форма комунальної мережі, у якому вигляді вона має працювати — питання, що мають вирішувати під час консультацій представники влади у робочому порядку. Виконуючи рішення обласної ради, слід неодмінно враховувати потреби і можливості місцевої влади, місцевих структур та пацієнтів, які звертаються за медикаментозною допомогою. Думаю, що для професійного вирішення цієї проблеми є усі передумови та підстави.
Директор ТОВ «Ліки Полтавщини» (Полтава) Юрій Ульшин:
![]() |
— Наше підприємство було організовано більше ніж три роки тому, його співзасновником став виконком Полтавської міської ради. Через свої 30 аптечних закладів у місті й області товариство активно допомагає реалізувати комплексну багатофункціональну програму «Полтавська родина», спрямовану на захист інтересів мешканців Полтавщини і підтримку малозабезпечених верств населення. Процеси консолідації аптечних закладів у мережі відбуваються в багатьох регіонах України, і, як свідчить досвід, потужна аптечна мережа працює на якісно новому рівні. На мою думку, укрупнення аптечних мереж сприятиме вдосконаленню системи забезпечення населення лікарськими засобами.?n
ПРАВОВА ОЦІНКА |
|
|
Микола Холоденко, фото автора
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим